Вечір перед Різдвом та Щедрий вечір традиційно святкують у родинному колі. Та кожна сім’я має свої особливі традиції, що передаються від покоління до покоління.
Від’їхавши зовсім недалеко від міста можна натрапити на унікальні та незвичні для тернополянина традиції святкування щедрого вечора. Жителька села Щепанів, Козівського району, пані Марія у свої 82 роки досі пам’ятає перший Святвечір. Жінка розповідає: коли ще була дитиною, то разом із братом та сестрою дуже раділа, бо в хату заносили дідух і можна було кукурікати, крякати, мукати. Це роблять і до тепер для кращого приплоду домашніх тварин. Звісно, з того часу традиційні обряди дещо осучаснилися, але головне, як каже бабця Марія, обов’язково потрібно зустрічати це свято у сімейному колі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тернополяни масово втікають за кордон (Фото)
До приготування куті – головної страви, з якої починається вечеря, як і колись, так і до нині ставляться дуже серйозно. У давнину цей процес займав багато сил та енергії, згадує бабця Марія, адже зерна пшениці очищали вручну і за допомогою ступи, а це – доволі важка фізична праця. У селі колядувати з вертепом та щедрувати ходили завжди, навіть у часи найжорстокіших заборон.
Після вечері діти – колядники заходили з вертепом. Згодом люди лягали спати на декілька годин і після опівночі збиралися вже до церкви на службу тоді, коли заказав священик…В часи коли були партизани то наколядовані гроші село віддавало на підтримку УПА – згадує пані Марія.
Обов’язково кутю їдять стоячи, аби не боліла спина. А от варену капусту наливають у найбільшу тарілку. Страву потрібно з’їсти, адже саме тоді врожай
капусти буде величезний. Традиційним та обов’язковим для жителів є оформлення столу та освячення оселі, адже це не просто прикрашання, кожен елемент має своє значення та символіку.
До цього свята готуємося весь день ,варимо знову 12 страв, господар вносить до хати дідух та діда. На стіл стелимо сіна запашного, а на кути столу ставимо чотири головки часнику. Це роблять для того щоб сім»я зажди трималася купки.…Кутю потрібно їсти стоячи аби не боліли ноги та суглоби. – Каже жителька села пані Надія.
А от для незаміжніх панянок, які не знають звідкіля чекати свого судженого, на щедрий вечір потрібно виконати обряд. Зібрати зі столу всі ложки, якими смакували, кутю, вийти на двір та добряче постукувати ними. Прислухатися, де гавкає собака, адже за повір’ям саме звідтіля чекай старостів.
