10 серпня 2014 року під Іловайськом, доброволець батальйону “АЗОВ” Дрьомін Андрій Сергійович позивний “Світляк”, член Тернопільської команди УНСО віддав життя захищаючи Україну.
В серпневі дні завжди згадую Андрія… Найбільше виринає з пам’яті його щира усмішка тоді – коли робив йому фотографію-портрет на березі Азовського моря. Як хотілось би щоб ми разом з Андрієм милувалися моєю фотосвітлиною. Тепер вона лягла в основу меморіальної дошки Українському Герою Андрію Дрьоміну бійцю батальйона “Азов” з позивним “Світляк”.
Єдиний син у батьків-учителів, одружитися не встиг. Тривалий час проживали в Нововолинську, а потім перебралися до Великого Глибочка, де живуть батьки матері Андрія. Працював у кузні, займався художнім ковальством.
Брав участь в акції «Україна без Кучми» — від УНА-УНСО. Згодом — учасник Євромайдану з перших днів.
На російсько-український фронт поїхав добровольцем. Служив у одній чоті з чоловіком Тетяни Чорновол Миколою Березовим, з яким зналися давно. Також більше 14 років був знайомий з Андрієм Юркевичем, обоє планували служити в одному батальйоні, але не сталося.
Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом у ході зіткнення з терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових — гармату й кулемет заклинило, заглухнув двигун БМП, по вояках почали стріляти з кулемета «Утьос» та снайпери, в ході бою двох військових було вбито, п’ятьох — поранено. Андрій Дрьомін отримав п’ять куль. Загинув разом із Миколою Березовим — той кинувся рятувати Андрія, але й сам потрапив під обстріл. Смертельних поранень зазнав Роман Сокуренко.
Вічна Пам’ять Тобі Андрію !!! Слава Нації ! Смерть ворогам !
Ігор Крочак
