Ледь видихнули після Covid, а вже потрібно готуватися до нової вірусної загрози. У світі обговорюють ризики майбутньої пандемії, яку може принести загадкова «хвороба Х». Що це таке, і чи готова Україна до викликів?
150 вірусів здатні потенційно спровокувати «хворобу Х»
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, «хвороба Х» — це гіпотетичне захворювання, яке з 2018 року внесли окремим пунктом до переліку захворювань — як умовне позначення для недуги, що може призвести до пандемії. Наразі відомо про близько 150 вірусів, які здатні потенційно спровокувати “хворобу Х”. Вчені вважають загрозу настільки реальною, що нову можливу пандемію навіть обговорювали на Всесвітньому економічному форумі в швейцарському Давосі, який відбувся у середині січня.
Як пояснив під час зустрічі в Давосі доктор Амеш Адальджа з Центру безпеки здоров’я Джонса Хопкінса, «хвороба Х» може бути спричинена респіраторним вірусом, який уже циркулює серед тварин, але ще не має здатності передаватися людям. «Це можуть бути кажани, як це було з COVID-19, він може циркулювати і серед птахів, як пташиний грип, або це може бути який-небудь інший вид тварин, наприклад, свині. Є штами вірусів з високими рівнями смертності, які можуть набути здатності до ефективної передачі від людини до людини», — розповів Адальджа.
Може бути у 20 разів смертельнішою за COVID-19
За офіційними даними, пандемія СOVID-19 стала причиною смерті близько 7 мільйонів людей, якщо рахувати без загострення супутніх захворювань, та забрала 20 мільйонів життів, якщо рахувати всі смерті, пов’язані з інфекцією. В Україні перехворіло майже 5 мільйонів людей, понад 105 тисяч померли.
Проте, на думку експертів, нова «хвороба Х» може бути у 20 разів смертельнішою за COVID-19. Тому нині медики з усього світу працюють над планом протидії недузі та новій пандемії.
Чи готова Україна?
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ розповів про те, що за останні три роки наша країна перезапустила мережу центрів контролю та профілактики хвороб, збільшила її фінансування, і нині в цій системі працюють майже 15 тисяч фахівців. Ці центри повністю відповідальні за власний регіон — від рутинного моніторингу показників до прогнозування та виявлення спалахів захворювань та реагування на них.
Також, за словами Ляшка, Всесвітня організація охорони здоров’я допомогла нашій країні модернізувати лабораторії для епідеміологічного моніторингу. В Україні є національна референс-лабораторія, включена до глобальної мережі лабораторій ВООЗ, яка виявляє збудники, розкладає їхню ДНК чи РНК і передає цю інформацію в глобальну мережу.
Окремо держава фінансує готовність до реагування закладів охорони здоров’я. Так, у 2023 році 193 заклади отримали окремий пакет від НСЗУ «Готовність до реагування на епідемії або спалахи інфекційних хвороб» на понад 2 мільярди гривень. Ці кошти йдуть, зокрема, на тренінги для спеціалістів, закупівлю необхідного обладнання та облаштування реанімаційних відділень.
«Але також на базі цих закладів формується запас, так званий медичний кошик — перелік відповідних лікарських засобів, який має бути в кожному з цих 193 закладів з незнижувальним запасом щонайменше 3 місяці. Це дає змогу під час спалаху епідемії бути готовим миттєво реагувати до того моменту, поки не включаться інші механізми національного та глобального рівнів», — пояснив Віктор Ляшко.
