Хоча й досі існує популярне твердження про те, що з розвитком науки зменшується потреба у зверненні до поняття “Бог”, чутки про «смерть Всевишнього» були передчасними. Так вважає американський письменник і телеведучий Ерік Метаксас, який нещодавно опублікував статтю в газеті The Wall Street Journal. За словами автора, відносно нові аргументи на користь існування Бога тепер висуває якраз сама наука. 1966 року астроном Карл Саган заявив, що планета, на якій може існувати життя, повинна відповідати двом важливим критеріям: обертатися навколо зірки певного типу та перебувати на сприятливій для життя відстані від цієї зірки. Якщо вважати, що у всесвіті приблизно октильйони планет, то приблизно на септільйоні з них гіпотетично можливе життя. У 60-х вчені почали шукати радіосигнали, схожі на повідомлення інопланетян. Але донині зовсім нічого так і не виявлено.
Коли наші пізнання про Всесвіт розширилися, пояснює Метаксас, стало очевидним, що для існування життя необхідно набагато більше параметрів ніж оці два. Поступово також виявилося, що існування життя суперечить теорії ймовірності на будь-якій планеті Всесвіту, в тому числі на Землі.
“Сьогодні нам відомо більше 200 параметрів, які необхідні для того, щоб планета могла підтримувати існування життя. Усіх цих параметрів потрібно дотриматися в ювелірній точності, бо інакше все розвалиться. Якщо б не існувало неподалік масивної планети, на зразок Юпітера, чиє тяжіння відтягує на неї астероїди, то на поверхню Землі падало б у тисячу разів більше астероїдів”, – йдеться в статті. Але ми існуємо.
.jpg) |
“Чи могли всі ці численні параметри стати ідеальними випадково?” – задається питанням автор. Чи не час визнати, що наука свідчить: ми не можемо бути породженням випадкових сил? “.
Далі Метаксас запитує: «Хіба для думки, що такі ідеальні умови створив якийсь розум, не потрібно багато менше віри, ніж для переконання, що наша Земля, здатна підтримувати життя, виникла всупереч цілій низці неймовірно несприятливих факторів?”. Але й це ще не все.
“Тонка налаштування, без яких на нашій планеті не може існувати життя – дурниці, в порівнянні з тонкими налаштуваннями самого всесвіту!» – пише автор публікації. Астрофізики з’ясували, що сила чотирьох основоположних взаємодій (гравітаційного, електромагнітного, сильного ядерного і слабкого ядерного) була визначена менш ніж одну мільйонну частку секунди після «Великого Вибуху».
Якби будь-яка з цих величин була трохи іншою, то Всесвіт не змог б існувати взагалі. Уявлення про те, що все “виникло саме собою”, суперечить здоровому глузду, підсумовує автор. Всесвіт – чудо з чудес, яке неминуче вказує на існування чогось або Когось за її межами, пише він.
