Стрітення Господнє відзначають 2 лютого православні християни. Це одне з дванадесятих свят церковного року. У християнській традиції воно символізує зустріч – Бога і людини, Старого і Нового Завіту, зими та весни.
Свято бере початок з євангельської події, описаної в Євангелії від Луки. Згідно з єврейським законом, на сороковий день після народження первістка батьки мали принести дитину до храму, а мати – пройти обряд очищення.
У храмі Єрусалимському немовля Ісуса зустрів праведний Симеон. За переказами, він багато років чекав на цю подію, адже йому було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Месію. Саме слово «стрітення» означає «зустріч».
Як церковне свято Стрітення почали відзначати у IV столітті. Відомо, що тоді в Єрусалимі відбувалися урочисті процесії зі свічками, які згодом стали важливою частиною традиції.
Церковні та народні традиції
Однією з головних традицій Стрітення є освячення свічок. Їх у народі називають громничними. Віряни приносять такі свічки додому та зберігають біля ікон. У давнину вважалося, що вони захищають оселю від негоди, пожежі та блискавки.
З IX століття громничні свічки запалювали під час сильних буревіїв або грози, ставили на підвіконнях і біля дверей. У деяких регіонах України ними також благословляли хворих.
Стрітення вважають святом православної молоді. У храмах цього дня звертають особливу увагу на духовне виховання молодих людей, їхню роль у житті Церкви.
Водночас у народній традиції збереглися й давні обрядові елементи. Незаміжні дівчата ворожили на судженого, хоча Церква такі звичаї не підтримує.
За народним повір’ям, весілля на Стрітення не справляли, бо вважалося, що шлюб, укладений цього дня, може бути нещасливим.
Народні прикмети на Стрітення
Стрітення здавна вважали днем, коли зима «зустрічається» з весною. Тому саме цього дня уважно спостерігали за погодою:
- якщо на Стрітення багато снігу – зима ще затримається;
- якщо сніг тане або його немає – весна буде ранньою;
- морозний день – весна прийде пізно і буде прохолодною.
У деяких селах Поділля та Волині на Стрітення господарі виносили на двір хліб або зерно, «щоб весна бачила, що в хаті є запас». Також вважалося, що цього дня не варто вирушати в далеку дорогу – «зима з весною сперечаються, то шлях буде важкий».
Раніше ми писали: Стрітенська свічка як оберіг для дому: де зберігати і коли запалювати
Стрітенська свічка як оберіг для дому: де зберігати і коли запалювати
