Тернопільський став – під загрозою! Ще кілька років тому місцеві науковці говорили про те, що коли не взятися зараз за відновлення перлини Файного міста, з часом вона перетвориться на болото, вкрите стійким смородом та нечистотами – пише Тижневик “Номер один”.
З року в рік ситуація ставала все більш критичною, але малопомітною людському оку. І, можливо, так було б і надалі, якби рівень води у ставі не впав майже на метр. Це серйозно занепокоїло місцеву владу і вона взялася за пошуки виходу із ситуації.
Рятуватимуть у три етапи
У міській раді Тернополя на фінішній прямій знаходиться програма, яка покликана впродовж 2016-2018 років не лише врятувати «народне» озеро від екологічної загибелі, а й розвинути поруч нього інфраструктуру, що дасть можливість використовувати став у якості «поля» для різноманітних змагань на воді.
– Програма складається з трьох частин: екологічної, інфраструктурної та спортивної. До розробки екологічної складової активно підключились науковці ТНПУ ім. В. Гнатюка. Зокрема, доктор біологічних наук Василь Грубінко, який давно вивчає дане питання. Поряд з тим, для розв’язання проблеми плануємо використати європейський досвід, залучивши фахівців з Ольштина. На території цього польського містечка є понад десять озер, місцевий університет здійснює супровід їхньої очистки. Також нам допомагають і громадські активісти,- розповів заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.
Не таємниця, що по всій Західній Україні йде тенденція пониження ґрунтових вод. Хоч і в 2015 році було вдвічі більше опадів, ніж у 2014-му, але рівень води від цього не зріс, тобто вона не затримується.
– Зрозуміло, що основною причиною цього є все-таки не місцева діяльність, а вирубка лісів. Зараз Івачівський став упав на півметра і відповідно сталося зниження тернопільського на понад 70 сантиметрів,- каже пан Бицюра.
Нещодавно в Тернополі гостювали польські науковці. Так спільно з місцевими чиновниками та вченими вони обговорили шляхи вирішення проблеми зі ставом та висловили своє бачення ситуації. Всі напрацювання буде включено до програми. До слова, полякам, на відміну від нас, є чим хизуватися. У них давно зрозуміли, що вода – це не лише життя, а й чималий прибуток. Тому до неї треба ставитись бережливо та з розумом.
– У Познані (Польща) поруч з їхнімставом є цілий комплекс об’єктів (понад 30-ть), які розміщені навколо. Тут є міні-поля для гольфу, відкритий літній кінотеатр, спуск із штучним снігом тощо. Тобто інфраструктура повністю розроблена. Польські спеціалісти нам дали багато інформації щодо методів очищення ставу. Вони за відповідною програмою провели очистку на 12 озерах. Вартість такого проекту на одне озеро – близько 400 млн. грн. Ми кошторисної документації проекту ще не склали. Триває лише підготовка до першого етапу очищення Тернопільського ставу,- каже Леонід Бицюра.
Нелегально зливають бруд
Та не лише рівень води став предметом занепокоєння влади. За даними санепідемстанції, якими оперують місцеві активісти, якість води теж бажає бути кращою.
– Санепідемстанцією було зроблено аналіз води, який показав, що є ознаки викидів. Тепер треба шукати, звідки вони потрапляють. При міській раді діє робоча група, на останньому засіданні якої ми затребували у представників мерії (управління архітектури, водоканалу) показати існуючі (легальні) комунікації. Тоді ми зможемо зробити обхід і подивитися, де є люки, які не вказані на карті та незаконно проводять викиди у став,- каже керівник ГО “Скеля” Андрій Об’єщик.
За його словами, коли водоканал і архітектура нададуть свої креслення комунікацій, активісти зможуть зробити свої напрацювання.
– Наприклад, нам не зрозуміло, чому біля водокачки (поруч «Циганки») не замерзає вода взимку. Якщо креслення покажуть, що там щось є, тоді добре, а якщо ні, то тоді не зрозуміло, що може витікати. Також чомусьу напрямку від ресторану «Хутір» до озера асфальт прорізаний у двох місцях. Розуміємо, що комунікації якісь кидали, але поки що чекаємо відповіді архітектури, що саме там «кинуто». Якщо вони спростують наші думки і це лише телефонний кабель, тоді добре. А якщо за документами там немає нічого, то доведеться розкопувати і дивитися,- міркує пан Об’єщик.
Раніше активісти виявили витік у став збоку пивзаводу, проте, поспілкувавшись з інженерами, оглянувши документацію, зрозуміли, що пивзавод діє цілком законно.
– Вони беруть технічну воду зі ставу для охолодження своєї апаратури. Нам показали, як відбувається цей процес: воду беруть, вона охолоджує агрегати і витікає назад у став. Документи всі на це у них є,- пояснює активіст.
Проте, окрім стоків поруч ставу, є ще одна невивчена проблема – так звані зливові труби, якими стікає дощова вода з міста.
– Ми всі прекрасно розуміємо, що в них «включено» чимало господарських об’єктів, через які може щось потрапляти в озеро. Це теж не менш важливо. Якщо опадів немає, а щось тече, то зрозуміло, що це не дощова вода,- стверджує пан Андрій.
Наразі активісти збирають усю можливу інформацію, аби, побачивши повну картину, можна було вчиняти якісь дії до тих, хто «по-свинськи» забруднює наш став.
Якщо не рятувати – загине
Екологічна складова програми міськради вже написана доктором біологічних наук Василем Грубінком. За його словами, можна вже потроху приступати до її виконання.
– Екологічну складову можна поділити ще на три підпункти. По-перше, це гідротехнічна складова, де роботи пов’язані з очищенням, скидами, створенням водойм-сателітів або накопичувачів. Друга частина – це екологічне упорядкування берегів. Мова йде про стоки. Зараз ми маємо два таких дуже серйозні стоки, які загрожують ставу. Зокрема, колектор комбайнового заводу збоку с. Біла, там є незаконна «врізка», в тому числі самих жителів Білої та приватного сектора, а очищення не відбувається. Тому стоїть питання ставити міні-очисні споруди. Хоча це дуже дорого. Власне технічну частину вже вивчатимуть технарі, бо я тут не фахівець. Крім того,у нас є досить серйозний викид збоку ресторану «Хутір». Також є змиви дощових вод, викид сміття населенням. Тому це така друга частина. Я б її назвав еколого-упорядкувальною. І третя частина – біотехнологічна. Ми пропонуємо поставити біоплато певної структури та характеру (вони бувають різними) і можемо виступити промоутерами їх заселення тими організмами, які потрібні. А це і вищі водяні рослини, водорості, фільтратори – така собі біологічна підчастина. І, звичайно, зоологічна, тобто наповнення ставуракоподібними, молюсками тощо. Аж потім – риби. Бо було два випадки, коли у став підселяли (випускали) кілька тонн малька з метою, аби він з’їв усі водорості. Але зрозуміло, що він їх не може з’їсти, бо вони токсичні, він просто від них гине. Також став має замало кисню і залужився. Ці фактори долаються перемішуванням води природнім або технічним способами. Досить гарний спосіб порадили поляки, як перемішувати воду (верхній та нижній шари), щоб вона насичувались киснем,вирівнювалась температура,- розповів Василь Грубінко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У тернопільський став зливають нечистоти (Фото)
У Тернополі вже не раз звучали думки про те, що може простіше було б спустити воду вставі та почистити його. Проте ВасильГрубінко запевняє, що це тільки пришвидшитьзагибель озера.
– Так, є такі думки, що, можливо, став взагалі спустити і почистити. Але це повний нонсенс. Ми його цим вб’ємо, а він потім буде відновлюватися років п’ятнадцять. І буде в нас гнила яма. Поляки також переконані, що цього не можна робити. Натомість вони пропонували використовувати хімічні реагенти, щоб осадити фосфати. Тут я (і те тільки) категорично проти. У певних моментах це виправдано. Але в даній ситуації, яка склалася нас є, цього робити не треба, бо може стати гірше,- переконаний пан Грубінко.
Науковець каже, що приїзд поляків не зіграв вирішальної ролі у порятунку ставу. Напрацювань місцевих учених цілком достатньо для того, щоб фахово підійти до вирішення проблеми.
– Розмов було багато. Контакти з ними ми тримаємо. Тай не тільки з ними, адже я знаю багатьох фахівці як в Україні, так і за кордоном, дуже багато консультуюсь. Бо дехто каже, що приїхали поляки і нас усьому навчили. Ні, такне було! Звісно, треба віддати належне, поляки – люди толерантні, намагалися вникнути в тему. Та, разом з тим, це є один з етапів порятунку ставу. Якщо буде потреба, ми ще запросимо фахівців. Та, як на мене, на сьогоднішній день можна починати щось робити,- стверджує пан Грубінко.
Василь Грубінкопояснює, і це розуміють місцеві чиновники, що мова повинна йти не лише про гідроекосистему тернопільського ставу, який одинично «ремонтувати» немає сенсу.
– Я це розглядаю ширше. І в програму подавав відповідні додатки. Ми повинні займатися очисткою від Івачівськихставів аж до очисних споруд В. Березовиця –Острів. Це є цілісна екосистема. Тому тут потрібно не тільки став робити. Ми то його почистимо, але знизу-зверху знову почнуть стікати нечистоти. Тому я подав програму з послідовним алгоритмом робіт. Його порушувати не можна, як, приміром, не можна сіяти, якщо не зорав,- пояснює пан Василь.
Як би це сумно не звучало, але якщо зараз залишити все на своїх м’ясцях та відкласти порятунок ставув «довгий» ящик, то скоро його просто може не стати.
– Якщо зараз цим не займатися, то нашого ставу при умові, якщо буде таке маловоддя і температурний рівень, через кілька років може не стати . От маємо вересень, а температура як у липні. Через три роки ми матимемо там стійкий сморід та болото. Я про це говорив, до речі, років вісім тому. Бо ці проблеми почалися в 2008 році. Тоді всі казали, що якось буде, а вже в 2011 році це стало очевидною проблемою, але ще не фатальною. А от останні два-три роки ситуація стала дійсно критичною. Я давно казав, що тернопільський став перетвориться на болото. Звісно, панікувати не варто, все можна виправити. Головне – вчасно за це взятися,- переконаний Василь Грубінко.
У міській раді теж розуміють, що наше озеро – це лише елемент системи, який потрібно «лікувати» комплексно, залучивши ресурс як з міського, так із обласного бюджетів. Наразі чиновники спільно з науковцями допрацьовують програму та намагаються вийти на кошторис. Очевидно, вже з наступного календарного року її розглядатимуть депутати міськради.
