Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянула касаційні скарги захисників засуджених Артура Г. і Валерія М. на вирок Бучацького районного суду від 6 березня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2023 року.
Як встановлено судами, на початку вересня 2021 року Артур Г. у соціальній мережі “Фейсбук” познайомився із потерпілою К. Під час спілкування 29-річний чоловік попросив дівчину надіслати йому інтимні фотографії, що вона і зробила. Та коли вони посварились і К. попросила видалити її фотографії, Артур Г. у месенджері надіслав їй повідомлення з погрозою викласти їх в мережі Інтернет і надіслати рідним. За мовчання вимагав 1 500 грн. Свої злочинні дії обвинувачений продовжував чинити і в умовах воєнного стану. Внаслідок систематичних погроз потерпіла з середини жовтня 2021 року до початку квітня 2022 року перерахувала Артурові Г. 16 тис. 900 грн.
Крім того, у квітні 2022 року Артур Г. вступив у злочинну змову з раніше неодноразово судимим Валерієм М., і останній зателефонував до потерпілої з пропозицією змусити Артура Г. витерти всі фотографії. За цю послугу дівчина повинна перерахувати на банківську картку 2 тис. 500 грн. Зрозумівши, що з неї і надалі вимагатимуть кошти, К. звернулась до правоохоронних органів.
21 квітня 2022 року під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії потерпіла передала Валерію М. 2 500 грн, а Артур Г. при ній витер зі свого телефону фотознімки. Після цього засуджених затримали правоохоронці.
Вироком Бучацького районного суду року Артура Г. і Валерія М. визнано винуватими за ч. 4 ст. 189 КК України та призначено покарання відповідно 7 років і 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна. Слід зазначити, що Валерію М. на підставі ч. 1 ст. 71 КК України суд приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2023 року вирок залишено без змін.
Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, захисники засуджених подали касаційні скарги. При цьому адвокат Артура Г. просив змінити вирок та ухвалу апеляційного суду та, застосувавши до його підзахисного положення статей 69 та 75 КК України, звільнити Артура Г. від відбування покарання.
Натомість захисник Валерія М. просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Уважав, що в діях його підзахисного відсутній склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Верховний Суд касаційні скарги сторони захисту в інтересах засуджених Артура Г. та Валерія М. залишив без задоволення, а вирок Бучацького районного суду від 6 березня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 31 травня 2023 року – без змін.
Обговорення