Незважаючи на протести громадськості, «реформатори» на чолі з Гройсманом хочуть сплюндрувати унікальну річку, спорудивши на ній каскад ГЕС. Побудова цього каскаду на Дністрі призведе до порушення Україною не тільки власного природоохоронного законодавства, а й своїх міжнародних зобов’язань.
Це питання мусується вже не один рік, але досить гостро воно постало з подачі Кабміну торік ще за прем’єрства Яценюка. Як і слід було сподіватися, до ідеї “перепланування” Дністра вкрай негативно поставилися і громадські активісти, і експерти-екологи, і туристичні організації, і представники місцевих рад Західного регіону, де протікає ріка. Здавалося б, після такого гучного і колективного “НІ” будь-яке подальше просування сумнівно-авантюрної ідеї з ГЕС буде неможливим, але в Кабміні вже імені Гройсмана позиція не змінилася. Як і в усіх інших випадках, там не зважають ні на людей, ні на здоровий глузд і просто валять бульдозером… Свідченням тому — публікація, що з’явилася наприкінці грудня минулого року на сайті “Економічна правда”.
8 грудня в системі ProZorro ПАТ “Укргідроенерго” — УГЕ — оголосило тендер про підготовку техніко-
економічного обґрунтування (ТЕО) орієнтовною вартістю 155 мільйонів гривень на будівництво Верхньо-
дністровського каскаду ГЕС. Згідно з тендерною документацією, проектування здійснюється на підставі “Програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року”, схваленої урядом 13 липня 2016 року. Фінансувати ТЕО планується “власними коштами підприємства”. Як відомо, УГЕ є власністю держави і перебуває в підпорядкуванні Мінпаливенерго. Отже, теза про “власні кошти підприємства” доволі лукава. Ці кошти складаються із заробітку від продажу електроенергії з державних ГЕС Дніпровського каскаду, Дністровської ГЕС, Дністровської ГАЕС та із залучених під державні гарантії коштів міжнародних фінансових установ. Тобто, ТЕО має розроблятися за державні кошти. На що ж їх витратять?
Верхньодністровський каскад ГЕС
Про будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС стало відомо восени 2015 року, коли керівництво УГЕ провело робочі зустрічі з цього приводу. Згідно з оприлюдненим проектом, Дністер хочуть перекрити шістьма греблями в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.
На думку УГЕ, будівництво каскаду ГЕС не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками та затримувати воду з атмосферних опадів заради збереження водних ресурсів. Однак каскад ГЕС на Верхньому Дністрі не можна вважати аналогом каскаду ГЕС на Дніпрі та гідровузла Дністровської ГЕС. Зокрема — через меншу потужність ГЕС, меншу площу водосховищ і необхідність збереження руслових ділянок між водосховищами. Більше того, такі плани викликали спротив місцевих громад, природоохоронних організацій і туристичної спільноти. Мешканці придністровських сіл лякаються затоплення осель та городів, туристи вказують на знищення рекреаційного потенціалу, екологи б’ють на сполох через знищення унікальних екосистем.
Негативний приклад такої “діяльності” можна побачити не тільки в усьому світі, а й зовсім поряд: за 100 км нижче за течією Дністра 30 років стоїть гребля Новодністровської ГЕС. Толку із неї мало, а лиха для природи вона накоїла великого. Крім того, більшість приток Дністра ще в радянські часи перетворені на каскад смердючих ставків. Це наочно переконує, що робити такого не можна.
Облради та Мінекології — проти
Позицію активістів підтримали органи місцевого самоврядування: 25 грудня 2015 року Івано-Франківська, а 3 лютого 2016 року Тернопільська облради проголосували за заборону будівництва ГЕС на Дністрі в межах областей. Якщо перше рішення було прийняте за “гарячими слідами”, то на Тернопільщині створили спеціальну комісію, яка протягом місяця ретельно вивчала документи і слухала всі зацікавлені сторони.
Тим часом Мінекології України також заявило, що заплановане будівництво порушить закони “Про природно-заповідний фонд”, “Про Червону книгу”, “Про тваринний світ”. У результаті буде знищено прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку “Дністровський каньйон”, частину природних комплексів національних природних парків “Хотинський” та “Галицький”. Крім того, Дністер є середовищем риб, занесених до додатків конвенції про охорону дикої флори та фауни в Європі, а території названих національних парків є об’єктами-кандидатами Смарагдової мережі Європи, створення якої передбачене Угодою про асоціацію з ЄС. Таким чином, констатувало міністерство, побудова каскаду ГЕС на Дністрі призведе до порушення Україною не тільки власного природоохоронного законодавства, а й своїх міжнародних зобов’язань.
Навіщо 155 мільйонів?
Здавалося б, питання будівництва ГЕС на Верхньому Дністрі можна закрити і зосередитися на проектах, які не порушують законодавства і не викликають обурення громадськості. Наприклад — на реконструкції Дніпровського каскаду, на що наприкінці 2015 року були отримані західні кредити. Однак у липні 2016 року уряд Гройсмана, без жодного обговорення з громадськістю та незважаючи на заперечення нового глави Мінекології Остапа Семерака, ухвалив “Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року”, де фігурують шість ГЕС на Дністрі, а у грудні оголосив про багатомільйонний тендер…
Щоб задобрити громадськість і науковців, у тендерній документації з’явилися вимоги про залучення провідних інститутів НАНУ для оцінки впливу проекту на природу та про можливість включення деяких водосховищ каскаду ГЕС до національного природного парку “Дністровський каньйон”. На думку Кабміну та енергетиків, розробка ТЕО, проведення громадських слухань та отримання висновків експертиз дозволить ухвалити обґрунтовані рішення щодо місць розташування ГЕС. Рішення ж облрад і Мінекології не є висновками екологічної експертизи, тому тендер не порушує чинне законодавство.
Харківські проектувальники
Отже, тендер відкрито, а його переможцем, ймовірно, стане ПАТ “Укргідропроект” з Харкова — колишній потужний державний проектний інститут. У 1990-ті роки він перейшов на ринкові рейки і нині входить до складу проектного комплексу “Грант”, що належить банкіру Саркісу Симов’яну. Крім “Укргідропроекту”, в Україні нема інших установ, які можуть проектувати об’єкти великої гідроенергетики. Відтак проектанти, аби відповідати формальним вимогам тендеру, звернулися до національного природного парку “Дністровський каньйон” з пропозицією бути субпідрядниками та виконати ТЕО “Сучасний стан та заходи розвитку НПП “Дністровський каньйон” при створенні Верхньодністровського каскаду ГЕС” і запропонували за це 620 тис. грн.
Для парку, звісно, це суттєва сума. Держава фінансує лише мінімальні потреби установи — зарплату та комунальні послуги. Запропоновані кошти можна було б витратити на поліпшення туристичної інфраструктури, охорону території та наукові дослідження. Однак, до честі керівництва парку, пропозицію аргументовано відхилили. Ще рік тому начальник наукового відділу НПП “Дністровський каньйон” Олександр Вікірчак дослідив, що будівництво ГЕС несумісне з охороною природи і призведе до затоплення цінних природних комплексів.
Спосіб «відмивання» коштів?
Важко зрозуміти впертість Кабміну, з якою він намагається витратити 155 млн. грн. на проектні роботи з будівництва незаконних ГЕС. Якщо рішення облрад про заборону будівництва, з точки зору закону, є необов’язковими, то законів “Про Червону книгу” та “Про природно-заповідний фонд” ніхто не відміняв. Єдиний можливий шлях узаконити будівництво — змінити межі національних парків та інших об’єктів природно-заповідного фонду. А це процес тривалий, позаяк вимагає внесення змін в укази президента, згоди науковців та Мінекології.
Складно уявити, як природі може не зашкодити будівництво ГЕС? Проте якщо Кабмін та енергетики впевнені у протилежному, то чи не варто почати саме з цього дослідження, яке б коштувало значно менше 155 млн. грн.? Однак вони йдуть іншим шляхом і наполягають на розробці ТЕО. ТЕО за державні гроші буде виконувати приватна установа. Логіка проста: вдасться “освоїти” 155 млн. грн. на проект — чудово. Вдасться потім щось побудувати і “освоїти” — ще краще. Не вдасться — нічого страшного, бо 155 млн. грн. на проекті вже “освоєні”. Теж немалі гроші.
Тим часом увесь цивілізований світ активно відмовляється від греблевої гідроенергетики як вкрай згубної для природи. Прибуток від туризму та риболовлі більший, ніж прибуток від виробництва електроенергії. Сучасна альтернативна енергетика — це передусім вітрова та сонячна енергетика з мінімальним шкідливим впливом на довкілля.
До речі
А Крисак — за…
Як врятувати Дністер від зазіхань гройсманів? У пошуках шляхів ми вирішили з’ясувати позицію регіональної влади, адже екологи та громадськість однозначно проти спорудження ГЕС. Прокоментувати вищеподану публікацію у “НОВІЙ…” зголосився профільний заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Іван Крисак:
“Потрібно чітко усвідомлювати, що мова передусім йде про дослідження ділянки Дністра завдовжки до 200 км. Мені важко судити, наскільки ретельним воно буде, адже одна справа — проїхатися узбережжям і зробити оглядовий аналіз, а зовсім інша — бурити десятиметрові свердловини і робити глибинний фаховий висновок. Отож, я поки що не хочу давати оцінку викладеним у цій статті фактам і міркувати про доцільність чи недоцільність витрат у сумі 155 млн. грн. на дослідження.
Щодо питання у принципі, то я серед тих небагатьох краян, які за те, щоб будувати ГЕС на Дністрі. Знаю, що громадські екологічні організації проти, депутати облради також проголосували негативно, але, гадаю, вони поквапилися з висновками і не розібралися в суті проблеми. Вважаю, що даний проект має право на життя.
Щодо позиції фахівців НПП “Дністровський каньон”, то мене дивує їх відмова від запропонованого дослідження, про яке йдеться у статті. Це ж наукова праця — обстежити відповідні ділянки Дністра і дати висновки щодо можливості будівництва там ГЕС та економічного ефекту. Не знаю, можливо, запропонованої суми недостатньо для такого дослідження, але тоді потрібно було висловити свої пропозиції. У відповідних висновках можна було б дати можливість пояснити ситуацію своїм фахівцям, а кошти використати на власні потреби, адже фінансування парку справді недостатнє.
Особливо хотів би наголосити на тому, що загальна вартість будівництва каскаду шести ГЕС на Дністрі понад 1 мільярд євро. Це величезна сума, 10% від якої передбачені на розвиток інфраструктури областей, на території яких постануть ГЕС. Для нашої області — це приблизно 1 мільярд гривень.
Звісно, що будь-яке будівництво порушує певні норми і звичні уявлення, але я б порівняв це з ремонтом у квартирі — ви переживаєте побутові незручності, вам дискомфортно від пилюки, бруду, але в кінцевому підсумку все стане краще. Так і тут. Завдяки будівництву ГЕС ми побудували б дороги, відновили б інші інфраструктурні проекти з обох боків Дністра.
Та ще раз наголошу, що наразі мова не йде про негайне будівництво. Буде проведено ретельне дослідження з аналізом грунтів, водних ресурсів і т.д., і тільки після остаточних позитивних висновків можна буде говорити про втілення проекту будівництва ГЕС.”
Джерело: НОВА Тернопільська газета
