Війни не буде,
а буде така боротьба за мир,
що каменя на камені не залишиться!…
(З анекдоту радянського періоду)
Для українців вибори в США стали надзвичайною подією, адже від того, кого оберуть і які методи та засоби він обере в реалізації своєї політики, у значній мірі, залежить наш успіх у війні з росією. Вибори відбулись. 47-й Президент США Дональд Трамп в своїй інавгураційній промові сказав, що зупинить війну в Україні, попередить 3-ю світову війну, колонізує Марс. Хто проти. Як кажуть: «Дай Боже нашому теляті вовка з’їсти». Крім того, Дональд Трамп перепідпорядкує Панамський канал, купить не мало і не багато, а цілу Гренландію і вирішить питання включення Канади в склад США і ще багато чого іншого. Можливо й так, велика Держава, великий Президент, який має вирішувати Великі справи. Люди голосували, люди надіються, зрештою – люди вірять. Але такі широкомасштабні плани втручання в чужі справи, мабуть, не наближають… до миру. Дії, що викликають тривогу в народу, не кличуть до миру, а навпаки.
Колись мій знайомий на початку війни у 2014 р. без претензій на геніальність жартував, мовляв – «кацапня не заспокоїться». Це народ який, мабуть, по-божому недогляду нічого більше як п’янствувати, красти і вбивати не вміє. Поки там підкеровували українці серед яких Хрущов, Брежнєв, Черненко, Кириченко, Полянський, Малиновський, Підгорний, Шелест, Горбачов ін., вони підтримували авторитет того багатонаціонального, багатостраждального, багато злобливого, багато брехливого територіального об’єднання-континенту, приховували ці численні ненаситні риси і при всіх негативах тягнули їх до цивілізації, до світла. Сьогодні, без офіційних українців (наші співвітчизники там не мають і в таких обставинах не хочуть мати своєї думки) вони, токсичні у своїх діях і переконаннях для України і світу народ, який успішно розвивається у своїх негативах і має можливість поширювати свою отруту та страх на цілий світ. Це дуже небезпечно. Заява путіна про те, що світ без росії не існуватиме, не має серйозного підгрунтя, але…
А тому, мій знайомий (ніби жартома), каже що для українців, щоб припинити вбивства, руйнування, насильство чи не краще було б ще тоді, просто-напросто…здатись чи то США, чи Британії і стати черговим штатом цієї держави чи колонією Англії вибивши «руский козир» з рук московитів що це «ісконно» їх земля. Якщо б провести референдум чи плебісцит (голосування) за участі 7-8 млн українців-емігрантів та тих, хто постраждали від «визвольної» місії, то там би пройшло питання щодо заборони московитів на території України, як агресивних представників терористичної держави на найближчих 400 років. Москвитів, які століттями знущалися, вбивали, морили голодом, нищили і руйнували навіть те, що нібито вони «разрешілі» построіть…
Мій знайомий має неперевершене почуття гумору. Але в кожному жарті є доля правди. Тоді ще можна було попередити широкомасштабне кровопролиття. Світові потрібно було відкрити правду… Нашим лідерам потрібно було зрозуміти свій народ, який бунтував сотнями років, останні десятки років Україна палала мітингами, і протестами, вічами і революціями та реалізувати своє покликання. Очільники були здані лише на визначення: Україна не росія, а дехто на п’яну голову зморозив – …хохли росія ваша мать, а я ваш отєц…
Сьогодні цей, для декого – кривавий «конфлікт», затягнувся з міжнародним широким залученням і поступово обростає ще й бізнесовим середовищем. Кожний, хто займає відповідні посади, для прикриття своєї бездіяльності шукає вигоду чи то для себе чи нібито для свого народу, – держави. Зокрема згадали й про рідкоземельні ресурси (Рідкісні метали – так умовно названа група ресурсів щодо нових або мало використовуваних металів, на яких є попит у високотехнологічних виробництвах і, зокрема, у виробництві комп’ютерів, ракето- та літакобудуванні ін.). В останні роки в ЗМІ відбулося значне поширення відомостей про їх наявність в нашій державі. В Україні (і не лише в Україні) ще не освоєні до кінця масштаби їх виробництва і область застосування. Справою державної ваги є використання рідкісних металів в оборонній промисловості і в національній економіці. Обсяги ресурсів, на даний час, ще не вивчені, але, яка кажуть – для голодного, чужий кусок хліба завжди був смачнішим. Цей пояснює ажіотаж.
Але сьогодні не про те, 3-я світова війна практично розпочалася, в ній задіяно у різних формах багато держав, вона тліє в суспільних надрах. Колишній Президент США Джо Байден насправді допомагав Україні, але не вживав ефективних заходів щоб вгамувати агресора. Експериментування з Україною і пусті погрози росіянам призвели до того, що маємо. Міжнародні інституції теж нібито дуже стурбовані і хочуть посилити санкції, образно висловлюючись перекрити кисень агресору. Роблять це гучно в ЗМІ, а йому хоч би «хни». Щоб не горіло, хтось пропонує до бензину підлити водичку, (дати далекобійну зброю), але вона ця рідина розлившись може розширити площу пожежі?.. Є й інші пропозицій, хоча всього-на-всього потрібно дати жорстоко по руках палієві. Адже відомо хто він, чим і чому «пігайцовує» цей вогонь. За загальною «стурбованістю» проглядається звичайна цікавість, а давайте ще спробуємо поговорити про це, побачимо як буде реагувати агресор?.. Як висловлювався один з російських політиків: «На нас наклали санкції, а ми наклали на їхні санкції…». Їм, московитам, втрачати нічого. Якщо злодіїв-людожерів з лжедержави-ізгоя офіційно нацькувати на слабших, які отямилися від опіки «старшого брата», та почали жити трішки краще, – вихід з становища, то це велика помилка. Вони з охотою підуть «визволяти» дальше їм не вперше. Трохи поруйнують, щось вкрадуть та на загальному фоні героїчно досягнуть балансу. Досвіду трохи отримали в свій час в Угорщині, Чехословаччині – невже забули і нині навіть за «пару зелених» і кватирку нафти дехто згоден лизати срамні місця агресора.
Якщо будемо мовчати, не будемо говорити правду, буде все як у недолюдей… Безглузда фраза – …а кто вам позволіл так жіть!, – мовлена сьогодні головним деспотом дикого державоутворення, де вживають заходів до впровадження абсурдного твердження, що і ми повинні жити так, як московити…
Мій товариш каже що хтось дуже хоче і цілеспрямовано працює над тим, щоб до числа країн-ізгоїв (характеризуються тим, що правлячі режими цих країн: жорстоко поводяться з власним народом, розбазарюють національні ресурси заради особистої вигоди правителів; демонструють неповагу до міжнародного права, загрожують сусідам, холоднокровно порушують підписані міжнародні угоди; намагаються отримати доступ до зброї масового ураження та іншої передової військової технології для використання як загрози або реальної агресії; надають допомогу тероризму в глобальному масштабі; відкидають базові людські цінності) увійшла, а може і наша держава…
Як і що робити щоб попереджувати і не допускати такі безглуздя в міжнародних відносинах? Ми не усвідомлюємо що ступили на поріг не третього тисячоліття від Різдва Христового, а третьої світої… Президент США Дональд Трамп нещодавно знову пригрозив путіну що застосує…санкції… Як кати кажуть – ета песня хороша начінай сначала.
Якими засобами попереджувати агресивні явища в Міжнародних відносинах? Ми уже вносили пропозиції щодо використання «Поліграфа» або детектора брехні при призначенні керівників на відповідальні посади. Пропонували застосувати полярне тестування. Скерували звернення з цієї проблематики до Міжнародних інституцій. Та не допускати скритого, агресивно налаштованого керівника до керівного крісла недостатньо. Враховуючи особливості людського характеру потрібно продумати і запровадити медичне кодування проти безглуздя, нерадивости, агресії, жорстокості, жлобізму і т.п..
Сучасна війна переконує що потрібно як в середньовіччя клеймувати, в повному розумінні цього слова злодіїв-рецидивістів. Ще інших, схильних до садизму і насилля потрібно забезпечити обмеженням у діях, як за прикладом закручування рила свиням, що не мають свідомості і підривають городину на городі…(так гірко жартує мій знайомий).
Нації, які ігнорують гуманістичні принципи співжиття, необхідно ізолювати від цивілізованого міжнародного співтовариства.
Якщо худоба норовить вийти за рамки, так званої, кошари (щось споріднене з казармою), щоб заставити її відмовитись від своїх намірів – іти куди заманеться – через спеціальний провід пропускають струм. Отримавши декілька ударів струмом вона не наближається до огорожі. Аналогічні огорожі потрібно запровадити навколо росії.
Можливо пропоновані ідеї дещо іронічні, але якщо наш Господь Бог пожертвувавши собою на Хресті, показавши приклад жертовності заради ближнього, дав нам можливість співіснувати в мирі, злагоді, то нам не вистачає елементарного розуміння, щоб не розчарувати Його…
Третє тисячоліття покаже хто ми є і чи гідне людство на мирне співіснування, чи розпочавши третю світову не зупинить свого існування…
Богдан АНДРУШКІВ,
член НСПУ, доктор економічних наук, професор ТНТУ ім. І. Пулюя, заслужений діяч науки і техніки України
