Незабаром в Україні відгримить одне з наймасштабніших дійств у галузі краси та фешн-індустрії – конкурс “Міс Україна-2019”. Гучне дійство відбудеться у палаці “Україна” вже 12 вересня. 25 конкурсанток, які боротимуться за корону, активно готуються до фіналу, проте журналістам LifeStyle 24 вдалося поспілкуватися з однією з претенденток на звання головної красуні країни Юлією Мосейко.
Продефілювати по сцені Палацу “Україна”, позуючи перед кількатисячною аудиторією в залі і мільйонами глядачів, що перед екраном телевізора, хотіла б кожна українка. Звання найкрасивішої дівчини країни – мрія чи не кожної маленької дівчинки. І вже незабаром, 12 вересня, фанати конкурсу “Міс Україна-2019” зможуть побачити приголомшливих 25 конкурсанток.
Перед журі, зірками та глядачами дівчата постануть у неймовірних образах, з блискучими усмішками та ідеальними фігурами, але мало хто знає, яка титанічна праця ховається за спиною витончених конкурсанток. Тож, журналісти LifeStyle 24 поспілкувалися з однією з учасниць конкурсу “Міс Україна-2019” Юлією Мосейко. Дівчина виборола титул 1 Віце-Міс Тернополя і зуміла стати конкурсанткою “Міс України”, тоді як переможницю регіонального етапу не взяли до фіналу шоу. Юля розповіла нам, як проходили етапи відбору, які випробування їй довелося пройти і якими є правила підготовки за місяць до фіналу конкурсу.
Юлія Мосейко, учасниця конкурсу “Міс Україна-2019”
– В першу чергу, хотілося б запитати тебе, як ти наважилася піти на конкурс? Як проходив відбір і яка основна мета твоєї участі у конкурсі “Міс Україна-2019”, окрім головної корони країни?
– Взагалі, я дуже довго вагалась чи подавати анкету, чи ні, але зовсім не тому, що боялась, а навпаки, я повністю розуміла, що це велика відповідальність і праця, яку потрібно буде пройти. Тобто посилено займатись і приділяти більшість свого часу підготовці та вдосконаленню. Тому це рішення для мене було повністю усвідомленим кроком, на який я наважилася сама. Щодо відбору, було декілька етапів. Спочатку це був скайп-кастинг, після чого мене запросили в офіс для живої зустрічі.
Коли я приїхала і зайшла в офіс, де відбувався кастинг, я побачила багато красивих дівчаток з різних міст України. Спершу ми проходили декілька етапів, де у нас була співбесіда з кастинг-менеджерами, які запитували про знання іноземних мов, чи є ми соціально активними і які у нас таланти, адже все це відіграє важливу роль на всесвітньому конкурсі, в разі перемоги,
– підкреслила Юля Мосейко.
Також нам робили снепи (фото у купальнику) і брали інтерв’ю на камеру. Після цього етапу багато дівчат, на жаль, відсіялось, а до наступного етапу того ж дня нас пройшло лише четверо. Далі було дуже довге очікування в два з половиною місяці, після чого кастинг-директори оголосили, що все ж таки я увійшла у 50-ку найкрасивіших дівчат України. Потім у нас проходили різні активні дійства, ми бігли марафони з перешкодами, грали у гольф та садили алею дерев “Міс Україна”. І вже після цього, 1 серпня, оголосили 25-тку фіналісток, які зараз мають змогу поборотись за корону і головний титул “Міс Україна-2019”.
– Зі слів організаторів, цього року було подано 15 тисяч заявок на участь, серед яких протягом року комітет вибирав найгідніших. Для мене це вже великий успіх, адже насправді серед такої кількості дівчат виділитись і все-таки пройти ці всі етапи – це вже багато означає. І я думаю, що пройшовши всі ці етапи, кожна гідна і кожній є що сказити.
– За скільки часу до фіналу конкурсантки починають посилену підготовку? Де ви проживаєте, як харчуєтеся, з чого і в котрій годині розпочинається ваш день, скільки годин займають репетиції постановок? Загалом, розкажи про звичайний будній день фіналістки конкурсу “Міс Україна-2019”.
– Цього року у конкурсі нововведення – замість звичних дефіле 12 вересня ми зможемо здивувати глядачів ще й танцювальними номерами від хореографа-постановника “Танців з зірками” Альони Ткаченко. Тому комітетом було прийнято рішення розпочати підготовку не за 10 днів до конкурсу, як зазвичай, а аж за місяць. Три дні в тиждень ми живемо у Києві, репетиції тривають по 4-5 годин на день. Також наш денний графік займають примірки, зйомки, відвідування косметологів, стоматологів та інші цікаві процедури. Всі репетиції танцювальних номерів проходять на підборах, зізнаюся, мені це дається нелегко, адже танцювального досвіду до цього у мене ніколи не було, але це не причина здаватися, а всього лише ще одна можливість для вдосконалення, адже найголовніше в цьому – це кінцевий результат.
Учасниці конкурсу “Міс Україна-2019”
– Переважно дівчата, які беруть участь у конкурсах, розповідають про дружбу, яка зав’язується під час підготовки, проте це не заперечує того факту, що ви все-таки залишаєтеся конкурентками. Чи відчувається суперництво, якщо так, то в чому?
– Так, це абсолютна правда, незважаючи на те, що зараз, під час підготовки, ми дуже багато часу проводимо разом з дівчатками. Ми навпаки стараємось допомагати одна одній, навіть на репетиціях, якщо комусь щось не виходить, інша обов’язково виправить і допоможе їй. І це правильно, на мою думку!
– З представницею якого міста ти здружилася найбільше? Кого вважаєш своєю найсильнішою конкуренткою?
– Насправді я зі всіма підтримую хороші відносини, цього року дівчатка дуже хороші і добрі, і це, як на мене, дуже гарний показник. На мою думку, дружелюбність повинна бути невід’ємною рисою характеру майбутньої переможниці. Про конкурентність важко говорити, адже погляд на це став дуже суб’єктивним, тому я стараюсь концентруватись на собі, своїй праці та вдосконаленні. Але скло в туфлях чи підпиляні підбори – це не більше, ніж міф.
Юлія Мосейко, учасниця конкурсу “Міс Україна-2019”
– Фінал конкурсу “Міс Україна-2019” побудований таким чином, що після першого виходу журі визначають, які конкурсантки потраплять до наступного етапу. Пізніше відсіюється ще половина. В кінцевому результаті до кінця шоу у прямому ефірі конкурсу залишається 6 дівчат, які відповідатимуть на питання від журі і боротимуться за корону. Назви шістку дівчат, які, на твою думку, потраплять до бажаної шістки.
– Так, все вірно. До останнього ніхто не може сказати, хто все-таки потрапить у омріяне число 6-ти фіналісток, навіть виходи дванадцятьох і шістьох конкурсанток ми вчимо усім складом, щоб у будь-якому випадку всі були готові до того, коли їх оголосять.
– Кожна з конкурсанток ще від регіонального етапу працює над певним проектом, який створила сама. Яким проектом займаєшся ти? Чому вирішила привернути увагу саме до цієї проблеми? Як виникла така ідея? І чи займатимешся ним після завершення конкурсу?
– Окрім основної роботи моїх батьків, вони займаються волонтерством, тому я з дитинства була залучена до різних проектів, у тому числі й соціальних. Таким чином мої батьки навчили мене допомагати потребуючим і це стало частиною мого життя. Базою для акції, яку я хочу втілити у життя разом із конкурсом “Міс Україна”, є проект, який ми започаткували майже 2 роки тому. Справа у тому, що у нашій країні чимала кількість людей потребує допомоги, уваги та підтримки.
Суспільство здебільшого налаштоване на допомогу дітям і молоді, адже вони є цвітом нації, у них ще все попереду і я не можу сказати, що це неправильно! Проте за цими клопотами ми часто забуваємо про людей, які дали нам цей “цвіт”, про людей, які прожили більшу частину свого життя, присвячуючи його нам, про людей, які стають невидимими для суспільства, а саме про найрідніших – бабусь та дідусів,
– поділилася Юля Мосейко.
Проект має на меті не лише підтримувати людей, які вже на пенсії, а й створювати обмін життєвим досвідом між поколіннями та покращувати їхнє спілкування. Адже у повсякденному житті вони фактично ізольовані одне від одного. Ефект від такого спілкування, як показує наша практика, просто фантастичний! Люди з таким життєвим досвідом є джерелом знань, тепла та енергетики. Саме моя бабуся дала мені поштовх і стала людиною, через яку в мене і виникла ідея такого проекту. Вона є чи не найголовнішою моєю наставницею, підтримкою і мотиватором. Я дуже поважаю її та люблю і хочу аби інші старші люди мали в суспільстві таку ж любов та повагу.
А найголовніша мета та ідея акції “Цінуй життя” дуже проста: “Незважаючи ні на вік, ні на статус, ні на які інші навколишні і соціальні фактори, завжди потрібно берегти, насолоджуватись та використовувати на повну найцінніше, що нам данно, – це наше життя!”. І старші люди, як ніхто інший, це показують своїм прикладом.
