Нескінченна зміна кремлем цілей війни звелася до “визволення” Донбасу. Методи, які використовує російська армія для захоплення українських теренів, відповідають тактиці випаленої землі. Вони справді звільняють Донбас, але від цивільної інфраструктури та від людей, але відновлювати міста ніхто з них не збирається.
У тих містах та населених пунктах України, де окупанти зустрічають хоч якийсь опір, вони вирішують зрівняти їх із землею. Безперервний вогонь артилерії не закінчується доти, доки ще залишаються цілі будинки, інфраструктурні об’єкти та виробництва. Завдані збитки цивільній, виробничій та логістичній інфраструктурі оцінюються в сотні мільярдів доларів.
Як не дивно, але вже багато хто в самій росії розуміє, що міста обстрілюють саме їхні війська, хоча пропагандисти та офіційні представники російської сторони повторюють – “Ми хочемо, перш за все, зберегти інфраструктуру міста”.
Навіщо знищувати всю інфраструктуру міст і після цього захоплювати їх? Який у цьому сенс?
Через 8 років окупації частин Донецької та Луганської областей ясно, що про розвиток регіонів або відбудову зруйнованих будівель росія не потурбується. Колись одні з найбагатших регіонів України, Донецьк і Луганськ перетворили на депресивніші регіони, ніж деякі населені пункти в самій росії. Надавши самопроголошеним республікам, так звану, “незалежність”, путін не покращив становище у них, а лише узаконив злочинність та беззаконня, що процвітали в ОРДЛО з 2014 року. Паспорти невизнаних ніким держав не дають жодних прав їхнім власникам, вони не можуть виїхати за кордон, звернутися до міжнародних інстанцій. “Захист людей Донбасу”, про який не втомлюються повторювати в росії, є необхідною причиною-провокацією, щоб виправдати агресію проти України і не більше. Єдине, від чого необхідно захищати людей Донбасу, так це від кремля та російської армії, яка не без задоволення руйнує українські міста.
Водночас росія розглядає варіант приєднання Донецької, Луганської, а тепер і Херсонської, Запорізької областей до свого складу. Але і цей варіант, як показує історія, не обіцяє захопленим територіям нічого доброго. За весь час анексії Криму півострів так і не отримав “економічного піднесення” або розвитку інфраструктури, про які заявляв уряд кремля. Багато кримчан говорять про те, що життя залишилося на колишньому рівні, або стало ще гіршим. Корупція посилилася, а ціни на харчові продукти збільшилися.
У такій ситуації знаходяться й інші окуповані території – Татарстан, Дагестан і навіть Чечня. За той час, що вони перебувають у складі рф, республіки набули статусу одних із найдепресивніших регіонів у цій країні. Середня зарплата громадян нижча, ніж в інших областях росії і люди готові використати будь-яку можливість, щоб виїхати зі своїх селищ, а одна з найперспективніших можливостей виїхати – це брати участь у військових діях, спровокованих кремлем.
Важливо розуміти, що кремль не стане та й фізично не зможе дотувати захоплені території України, якщо вирішить взяти їх до свого складу. І без того слабка економіка агресора (1,5% від світової у довоєнний період) отримала найпотужніший удар від західних санкцій, і не потягне багатомільярдні витрати на відбудову зруйнованих російською армією міст.
Путін налаштував проти себе весь світ, зруйнував і продовжує руйнувати економіку власної країни, вбиває українців, його військове командування безглуздо витрачає особовий склад зазнаючи колосальних втрат. І все це заради того, щоб “звільнити” Донбас і принагідно якнайбільше територій України від людей та житлової інфраструктури?
