Священик із Тернополя отець Євген Заплетнюк опублікував новий текст під заголовком: Десять кроків до вашого щастя в стосунках. Запрошуємо ознайомитися з фрагментом статті.
“Очевидно, що омріяне нами щастя в стосунках це зовсім не доля, яка одним випадає, а інших вперто оминає. Щастя – це наслідок дотримання в своєму житті певних принципів і правил. Отже, досягнути щастя дуже просто – просто пам’ятати про них, і виконувати навіть всупереч власному егоїзму. Отже, трохи про правила.
1. Забудьте все, що ви бачили та читали про щасливе життя й любов у фільмах або жіночих журналах. Реальне життя та його якість вимірюються не кількістю наявного в ньому гламуру, а в бажанні разом перебороти труднощі, що в ньому виникають. Церква показує це образом вінців, що зодягаються на наречених у момент вінчання. З одного боку, вони символізують вінці мучеників, які пройшли гідно свій шлях і отримали від Бога заслужену нагороду. Із іншого, – знаючи, що сімейний шлях реальних людей сповнений скорбот і випробовувань, Церква дає можливість хоча б один день побути щасливими та насолодитися царською величчю. У той день навіть простим людям належать царські корони.
2. Тим не менше, це зовсім не означає, що наше життя обов’язково мусить бути сповнене мук, сліз і терня випробовувань. Людські сили, й правда, обмежені. Однак, християнське подружжя не є покинутим напризволяще, віддане саме собі. Християнами у подвигу будівництва родини допомагає Благодать Божа, яка діє через Таїнство Шлюбу. Вінчання не є гарантією того, що люди ніколи не розлучаться. Однак, серйозне ставлення до власних стосунків і спільне намагання побудувати домашню Церкву – чудова підстава, надійний ґрунт щасливого сімейного життя. У Таїнстві Шлюбу пара отримує Божу допомогу та силу справлятися з проблемами там, де власних сил їм уже не вистачає. Неможливо людям – можливо Богу. Вінчання це не просто красивий і романтичний народний обряд. Це – прохання до Бога про допомогу.
3. Ідеальні стосунки – це не ті стосунки, в яких ніколи немає жодних суперечок. У такому разі, байдужість одного партнера до іншого виглядала б ще більш підозрілою. Іноді в пошуках кращого варіанту для себе, людина може сперечатися навіть сама із собою. Годі вже говорити про постійне перебування разом, 24 години на добу, двох повноцінних особистостей, із власним досвідом, цінностями та безліччю обов’язків. Суперечки це нормально. Ненормально – суперечки зі злобою, на пустому місці чи ті, які не зупиняються, але передаються «естафетою» до наступного дня, а там – тривають цілі тижні та місяці. «Нехай сонце не заходить у гніві вашому».
4. Проблеми, які виникають між людьми, найчастіше – проблеми не стільки партнерів, скільки їх власні. Багато хто впевнений у тому, що якби їм дали інші умови, інших людей поруч, то життя складалося б зовсім по іншому. Звісно, якась доля істини в цьому є. Однак, це лише якась невеличка частина правди. А цілковита правда полягає в тому, що це ми самі формуємо своє оточення, ставлення до себе та визначаємо якість свого життя. Якщо в людині живе клубок пристрастей, які вона вперто не викорінює, то від того, що вона поміняє чоловіка чи дружину – нічого принципово не поміняється. Новому чоловіку теж не буде подобатися надмірне захоплення серіалами та подругами, а новий дружині кинуті посеред хати смердючі шкарпетки чи вчорашній перегар. Шлюб це вміння домовлятися та разом допомагати один одному ставити святим. Так, не більше, ні менше. Ставати святими разом.
Страшна не війна, страшно залишитися без Вконтакту!
5.А закінчити першу частину розмови, хотів би згадкою про ще один символ – обручку. Коли двоє людей обіцяють перед Богом і людьми один одному любов і вірність, священик одягає нареченим обручку, на символ нерозривності, вічності їх зв’язку. Як обручка немає початку та кінця, так і справжній союз двох людей не має мати жодних часових рамок. Шлюб – це онтологічна понад-часова єдність. Треба з самого початку відганяти від себе думку, що розлучення – це вихід у вашому випадку. Іноді бувають ситуації, коли люди в другому шлюбі є більш щасливими, ніж вони були до того. Але пояснити це можна швидше не тим, що людина нарешті знайшла для себе потрібну пару, але тим, що вона нарешті почала вести себе більш обережно, а «обпікшись на молоці – дмухає на воду». То, чому б нам із самого початку не вести себе обережно, не допускаючи таких проблем? Відомо ж, що найкраще лікування – це профілактика.”- пише отець Євген Заплетнюк. ПОВНІСТЮ ЦЕЙ ТЕКСТ (ЦЕ ЛИШЕ ФРАГМЕНТ) МОЖНА ПРОЧИТАТИ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ НА ЙОГО САЙТІ БОГОСЛОВ.ОРГ.
