Нещодавно Прокуратура спільно з СБУ затримали голову Всеукраїнської громадської організації «Бюро з питань захисту екології та здоров’я». Встановлено, що затримана особа вимагала у підприємства щотижнево сплачувати «данину» 200 тис гривень.
Стало відразу зрозуміло, чому серед громадських активістів хвилю сильного обурення викликала ініціатива змусити їх заповнювати електронні декларації. Тоді б «бідним» активістам довелося публічно декларувати мільйони невідомого походження.
Тимчасово безробітні активісти
Переважна більшість так званих громадських активістів офіційно ніде не працює. Громадська робота за своїм змістом має бути безкоштовної на корись громади. Коли окремі громадські активісти балотуються до рад різних рівнів їм доводиться вказувати місце праці. У своїй більшості вони пишуть «тимчасово безробітні».
Однак такі безробітні можуть собі дозволити елітні авто, житло та брендовий одяг.
Так як «виживають» бідні активісти.
Шантаж підприємців
Основний вид «заробітку» активістів – це шантаж та вимагання коштів у підприємців. Вони шантажують підприємців, що закриють їх бізнес, спотворять ділову репутацію через ЗМІ та акції протесту. Для підприємців буває вигідніше платити активістам данину. В ідеалі громадська організація отримує данину з декількох підприємців. Це дозволяє її лідерам безбідно жити. Однак, рано чи пізно, такі активісти потрапляють у руки правоохоронців. Що й доводить остання новина від СБУ.
Розумний шантаж підприємців
Однак розумніші активісти діють по-іншому. Вони змушують підприємців «відкуплятися» публічно і добровільно. Акціями протесту та статтями в газетах та інтернеті вони змушують підприємців йти з ними на публічні переговори. При цьому активісти не зацікавлені, щоб підприємець зупинив бізнес чи згорнув якусь акцію. Вони зацікавлені, щоб він працював, але платив гроші. Під час переговорів активісти натякають підприємцю, що вони зупинять акції протесту після виділення визначеної суми коштів.
Переважно гроші виділяють ніби на благодійність, одна розпоряджається ними саме громадська організація. Тоді розумні активісти дійсно віддають частину коштів на благодійність, а решту скеровують на власні потреби. За схожою схемою діяли львівські активісти, які пікетували фестиваль Альфа Джаз Фест. Акції були зупинені, коли головний спонсор Альфа-банк виділив кошти для благодійного фонду, який контролювали активісти.
Робота на олігархів
Ще одне джерело прибутку активістів – це виконання замовлень українських олігархів. Великий олігархічний бізнес зацікавлений у монопольному становищу на ринку. Завдяки кишеньковим громадським організаціям олігархи намагаються витіснити з ринку середній та малий бізнес. Як це відбувається. Громадська організація отримує замовлення від представників олігарха «зайнятись» конкурентами. Тоді активісти пікетують конкурента, подають на нього в суд, намагаються очорнити в пресі та знищити позитивну ділову репутацію. Як наслідок, представники малого та середнього бізнесу змушені закривати виробництво, а олігарх зберігає свою монополію. Характерний приклад такої схеми боротьба так званих активістів проти використання альтернативних газу та вугіллю джерел палива.
Практично у всіх регіонах України кишенькові громадські організації активно дискредитують підприємців та міські влади, які мали сміливість запровадити альтернативні джерела енергії для українців. Так олігархи, які контролюють міськ- та облгази намагаються зберегти свою монополію та високі ціни на постачання тепла людям. Ця боротьба не оминула й Тернопіль, де так звані «екологи» виступають проти роботи котелень на альтернативному паливі. Вони неодноразово підбурювали людей на протестні акції проти котелень на альтернативному паливі. Це і зрозуміло – свою монополію у нашому місті намагається зберегти власник «Тернопільміськгазу» та «австрійський в’язень» Дмитро Фірташ.
Найгірше у цьому випадку навіть не те, що активісти отримують гроші від олігархів, а те, що вони «вбивають» спроби запровадити в Україні новітнє та технологічне виробництво. Адже бізнес олігархів – це переважно енергоємне та застаріле виробництво. Так звана «радянська спадщина».
Скільки заробляють активісти
Заробіток активістів залежить від методів роботи та регіону. У столиці громадська організація може заробляти декілька мільйонів гривень на місяць через данину на підприємців та виконання замовлень олігархів. Це дозволяє більшості київських активістів не лише жити на широку ногу, а й знімати шикарні офіси. В регіонах ситуація трохи гірша. «Прибуток» активістів вимірюється лише сотнями тисяч. Найбільшу вигоду мають кишенькові організації олігархів, як наприклад у Тернополі. Робота на олігарха дає стабільний прибуток.
Таким чином, якщо Ви побачите безробітного громадського активіста, який приїхав на акцію протесту чи зустріч на шикарному джипі, розумійте – у нього не все погано. Принаймні поки що.
Тарас Вишнівський
