Продовжуємо серію матеріалів про найпоширеніші види зловживань з боку орендарів з «підмораторною» землею. Вони охоплюють 4 найбільш поширені типи таких зловживань. Про перший з них, порушення орендарями договірних обов’язків та підписання договорів на умовах, вигідних для орендаря, ми вже розповіли (матеріал було надіслано 01.02.2019). У другій частині, яка пропонується зараз, – про порушення, які стали можливі через юридичну необізнаність громадян. Про інші два типи – випадки, де є ознаки кримінальних діянь та тих, що спричинені недосконалістю законодавства, – у наступних публікаціях.
Кожен матеріал містить реальні приклади з життя та коментар юриста – фахівця у
сфері земельних правовідносин з практичними порадами для власникам паїв, як
убезпечити себе від подібних шахрайств.
Тип 2. Порушення, які стали можливими через юридичну необізнаність
громадян.
Часто власники земельних ділянок неуважно читають те, що вони підписують,
довіряють «на слово» представникам різних с/г компаній, зацікавленим у їхній
землі. І це стає першопричиною (або однією із причин) таких порушень.
Найбільш поширені випадки
1) Власник підписує довіреності, на підставі яких від його імені укладаються різні
договори.
2) Власник не усвідомлює сутності договорів, які укладаються. Наприклад,
укладаючи договір емфітевзису, власник підписує документ, в якому погоджується
отримати певну суму одноразово, однак вважає, що така сума йому
сплачуватиметься щорічно, а потім скаржаться, що його ввели в оману. При цьому
сплата земельного податку так і залишається обов’язком власника.
3) Власник отримує кошти за обробіток своїх земель, не укладаючи договору оренди.
4) Власник укладає договори оренди одночасно з декількома юридичними особами
та отримує від кожної з них певні кошти, і тим самим самостійно заводить себе у
потенційну зону конфлікту.
Приклади з життя: Зароза Микола Миколайович, власник 3-х ділянок загальною площею 8,63 га у Глобинському районі Полтавської області, землю отримав у спадок від батьків. Самому обробляти її не було можливості, тому здавав в оренду. Компанія-орендар запропонувала підписати договір емфітевзису. На час підписання – у 2015 році – родина власника паїв мала велику потребу в коштах на лікування. Зі слів власника, «з орендарем склалися довірливі стосунки, при потребі отримували наперед за два-три роки орендну плату, тому навіть не могли собі уявити, що потрапимо у такі збитки».
Доручення оформити документи було дано штатному працівнику фірми-орендаря. «Звичайно, ми понадіялись на орендаря і підписали підготовлені юристами агрофірми договори емфітевзису, в результаті – землю забрали на зовсім невигідни хумовах», – каже власник.
У результаті земельні ділянки було фактично «продано» (через договір емфітевзису) за 105,5 тис. грн на 20 років, однак після сплати податків (податок з фізичних осіб та військовий збір) «на руки» Микола Миколайович отримав лише 70 тис грн. Поділивши отриману суму на 20 років, він з’ясував, що право користування своєю землею на умовах емфітевзису він продав по 405 грн. за гектар на рік, що в кілька разів менше, ніж отримував за попередній 2014 рік. І таких випадків, каже він, по району не менше, ніж у 100 власників паїв.
«Ми не приділили договору уваги і в результаті залишилися фактично без грошей і
без землі. Поки в Україні діє мораторій на купівлю-продаж земель сільгосппризначення, емфітевзис залишається одним із найзручніших інструментів для користувача земельної ділянки, але не для власника», – каже Микола Миколайович.
Як убезпечити себе від таких ситуацій?
Практичні поради власникам земельних паїв надає адвокат, експерт із правового
регулювання земельних відносин Анна Федун: «Щоб мінімізувати подібні ситуації, доречно порекомендувати громадянам уважно читати та вивчати документи, які надаються їм на підпис, як власникам земельних ділянок. Також не варто нехтувати консультацією юриста, адже шкода від ситуації може бути набагато більшою, ніж вартість послуг юриста. Крім того, на сьогодні держава надає можливість безоплатно отримати таку консультацію юриста через систему безоплатної правової допомоги».
Матеріал підготовлено за інформацією Програми ” Підтримка прозорого управління земельними ресурсами »
