Кожна нація переживає періоди змін, реформ, революцій. Такі події є наслідком невдоволення суспільства існуючим станом. Про зміни сьогодення своїми думками поділився міський голова Тернополя Сергій Надал.
Зміни часто пов’язані з великими очікуваннями покращень. Але практичний досвід показує протилежне. Після першої ейфорії. Радості від “перемоги” і “скидання старого” приходить щоденна реальність. Зміни не завжди позитивні і не такі, як нам би хотілося. Всім відомий старий вислів, який спрямовували переважно ворогові: “Щоб ти жив в епоху змін!” – говорили, натякаючи, що будь-яка зміна руйнує уставлені правила життя людини, найчастіше у гіршу сторону.
Проте зміни потрібні. Особливо тоді, коли стара система вже не працює. Не відповідає інтересам більшості суспільства. Коли суспільство втрачає довіру до владних інституцій. В історії української нації потреба таких змін була в часи, коли ми не мали держави. Коли на нашу землю приходила війна. І сьогодні вони є наслідком природного бажання людей — жити вільніше, комфортніше і краще. Проте треба йти шляхом збереження керованості і порядку в інтересах людини. Зміни мають бути добрими і позитивними.
В Україні кожні вибори перетворюються у справжню “інформаційну війну”. Політичні супротивники і колишні союзники не гребують жодними методами. “Чорний піар” і неправдива інформація, на жаль, є нормою. У теперішній ситуації, коли йде війна, на жорстку внутрішню боротьбу накладається втручання зовнішнього ворога. У нього мета проста — спровокувати і посіяти хаос. Методи не дуже змінилися за останні сотню років. Ключовим меседжем ворога залишається хибне твердження про нездатність українців керувати собою.
Для нас, представників місцевого самоврядування, ключовим має залишатися збереження порядку і відповідальностіна місцях у наших громадах, бо саме тут громадяни України ведуть щоденне життя. Саме тут вирішуються щоденні проблеми.
Відповідальність і порядок — це у першу чергу збереження життєзабезпечуючих функцій таких звичних на перший погляд, як дороги, водопостачання, робота крамниць, лікарень, шкіл, садочків. У запальних промовах “політичної війни”, про ці “прості речі” часто забувають, або скочуються до брехливого популізму. Проблеми використовують, як “фон”, щоб “втопити противника”. Не шукаючи рішень.
А саме такі рішення є основою міцності будь-якої держави. Достатньо згадати події кількарічної давності, часів Революції Гідності і початкового етапу ворожого вторгнення. Тоді міліція, органи ДНС на деякий час втратили координацію. Україну врятував порядок і відповідальність, які дали самоорганізація населення і самоврядування.
Це одна з головних рис українського націоналізму.Вміння переходити від “політики слів” до роботи тут і зараз на вирішення проблем, які турбують суспільство. Зберігати порядок і відповідальність в інтересах людини і громади. Навіть тоді, коли “десь нагорі” про це забули. Саме місцеве самоврядування в очах суспільства, при тотальній недовірі до центральної влади, залишатися острівцем стабільності. Бо ми працюємо тут на місці разом з громадою.
Головною метою націоналіста — є збереження і розвиток нації. Митрополит Андрей Шептицький визначав три головні завдання українського народу. Це “досягнення правдивого і сталого щастя, посилення єдності та захист зовнішніх кордонів”. Це, по суті, головні наріжні камені діяльності того, хто сповідує націоналізм.
Націоналізм — це також про порядокв інтересах громади і кожної людини, це про справедливістьдо кожного члена громади, це про відповідальність, який неможливий без порядку і керованості.
У ці дні, ми з колегами з місцевого самоврядування, на XV Муніципальному форумі обговорюємо саме таку “політику на збереження порядку і керованості в інтересах людини і громади”. Як представнику нового покоління націоналістів для мене важливо, щоб зміни були добрими.Ми маємо більше будувати. Зберігати те, що було добрим, і змінювати погане. Така стратегія краща за періоди руйнування і війни всіх проти всіх, які не раз переживала Україна. Мені хочеться, щоб у нас не було періодів “руїни”, а були лише періоди будівництва і зростання. Реального покращення і позитивних змін. І сьогодні над цим має працювати кожен, хто вважає себе націоналістом.
