Батьки повинні любити дитину, турбуватись, забезпечувати базові потреби, натомість часто вони для малюка є джерелом страху, говорить практичний психолог, методистка психологічної служби Тернопільського комунального методичного центру Галина Несмашна.
Наслідки жорстокого поводження з дітьми безповоротно впливають на психіку і можуть формувати її поведінку вже у зрілому віці. Психолог каже, що їдеться не тільки про побиття дитини, словесна жорстокість теж для малюка неприпустима – пише Доба.
— Якщо дитину б’ють, то всі розуміють, що це недопустимо, бо фізичні наслідки видно відразу, це синяки. Психологічні наслідки жорстокого поводження не завжди видимі, тому на них менше звертають увагу, але вони можуть бути більш серйозними, особливо, якщо воно чиниться в сім’ї, тими людьми, які би мали забезпечувати базові потреби дитини в безпеці, в улюбленості, розвитку, у визнанні, в натомість вони є джерелом страху. Це безвихідна ситуація для психіки дитини, це невиносимі переживання дуже часто. Відбувається викривлення психічного розвитку дуже часто. Все частіше говорять про травми розвитку. Травма може бути одномоментна, але частіше в сім’ї це пролонuована травма. Тоді дитина розвивається у порушених умовах, — зазначає психолог.
Жінка говорить, що дитина, яка зазнає насилля, може рости занадто слухняною і пасивною, або ж агресивною та злою.
— Можуть бути психосоматичні хвороби, шлункові хвороби чи органів дихання, тільки через те, що дитина живе в стресі. Коли нема відчуття захищеності, то дитина не може вчитись, дитина погано запам’ятовує, погано концентрує увагу. В дітей не формується базове відчуття безпеки, може бути підвищена тривожність. Може дитина дуже прив’язуватись до будь-кого. Cкажімо, якщо дівчинка живе у сім’ї, де немає любові, вона сприймає сексуальні стосунки, як прояв любові. Це може викликати повторне травмування. Або навпаки, росте досить жорстока людина, бо вона закриває свою потребу у прив’язаності. Якщо брати біографію маніяків, то часто такі діти росли в умовах тиску, не визнання дитини як окремої особистості, не визнання її потреб.
Психолог каже, що часто в сім’ях можна побачити крайнощі: коли дитину не визнають як окрему особистість, кажуть, що вона хоче їсти, говорять: “тобі холодно”, “ти хочеш спати”. Тоді, за словами психолога, дитина не розуміє власних потреб сама. Людина в дорослому віці часто тоді не знає, що таке труднощі і як їх переживати.
— В складних випадках є дисоціація, коли частинки травматичного досвіду є непережитими, ніби відчепленими від свідомості, щоб не було боляче. Щоб вижити психіка вимушена захищатись. Тобто людина може бути парадоксальна, коли дві різні досвіди не інтегруються в один. Часто педагоги, які не розуміють, що з дитиною відбувається щось в сім’ї, можуть не зауважувати проблеми, бо дитина переживає все в собі. А тоді раптом щось вибухає і питання: «Як таке могло статись», — розповідає Галина Несмашна.
Психолог зазначає, що малозначимість — елемент насилля, адже часто думають, що дитина це власність сім’ї. Сім’ям часто необхідна допомога збоку, але з проблемами до психологів звертаються рідко. Тож фахівці просять усіх, хто стає свідками жорстокого поводження — звертатись у відповідні служби.
Читайте також: “Що вважається жорстоким поводженням з дитиною та як карають за це — розповіли в Тернополі”.
Куди можна повідомити про жорстоке поводження з дітьми:
1) Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради 40 41 83.
2) Тернопільських міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 43 31 00.
3) Управління у справах сім’ї, молодіжної політики й спорту Тернопільської міської ради 52 56 95.
4) Національна гаряча лінія із запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дитини 0 (800) 500 335 — безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних 386.
5) Поліція 102.
