«На болотах» був «день росії». День, коли вони показують, як вони підтримують владу, росію і росіян, розповідають світу за що, чому і як вони пишаються нею.
Але у цей день росія згинула. Політично. Відійшла у небуття її еліта, влада, «середній клас» та опозиція.
Путлер виступив з промовою про «останнє попередження» Україні – вона повинна віддати пʼять своїх областей, роззброїтись та відмовитись від співробітництва зі світом. Це було про ті пʼять областей, які вже по 10 років штурмує його орда і не може здолати жодну. З його слів – це стане основою для початку перемовин.
Російська еліта, що наповнювала зал, кивала мертвими обличчями у гробовій тиші залу.
Світ не сміявся з цього безглуздя чи марева. Світ подорослішав і знає, що це не дурість промови, а це – сутність нації, що обрала собі такого правителя і визнала еліту.
У цей день пройшов Саміт країн G-7, що погодив фінансування та озброєння України на десятки мільярдів доларів. Пройшов 23-й Рамштайн – коаліція, майже 60 країн, що озброює Україну, виділила наступну військову підтримку. За день до цього, ЄС виділив Україні 50 млрд.дол., та країни Заходу вирішили розпочати передачу для України російських грошей, арештованих у світі. Після промови не витримав навіть Китай. Заступник Міністра закордонних справ Китаю Сунь Вей Дунь озвучив заяву про те, що Китай готовий до всебічного співробітництва з Україною, в т.ч. військового (у нас, нажаль, цього не помітили).
Істота, яку називають «путлер», виголосила ще багато реприз, що подивували б здорове суспільство. Але не російське: «….росія святкує цей день вже понад 1000 років..». Навіть російські школярі знають, що росія, як держава існує 34 роки, що пройшли після розвалу СРСР. Навіть російські студенти знають, що 1000 років тому, «на болотах» не те, що не було держави – там, ще не було календаря, там ще не знали, що у світі є 12 червня. Але школярі, студенти, їх батьки вже 26 років слухають ці промови і вірять їм. Вірять і йдуть на чергову загарбницьку війну на інші народи. Йдуть, здихають і вірять путлеру.
Це все разом, ніби існує у мертвому колі: народитись, продати душу, воювати і здохнути.
У цей день померла і російська опозиція
Другий рік, у цей день вона (це ті, хто не любить путіна та прагне колись збудувати під себе нову московію) проводить марафон збору коштів на підтримку політвʼязнів росії та їх сімʼям – «Ти не один».
Медіа – армада з мільйонними підписниками: Медуза, Дождь, Ехо москви, Медіазона, Нова газета, Служба підтримки, Фонд Навального, “УВД инфо”, Популярна політика, Інсайт, тор-блогери Плющев, Кац, Шульман і т.д. транслювали дійство.
Натовпи «хороших руских» експертів, письменників і політиків, купа біглих мільйонерів на кшал Каспарова чи мільярдерів Ходорковського, кілька мільйонів емігрантів та кілька мільйонів біглих від війни, за добу, перерахували – … 253 тис. євро. Це не те, що навіть не привід порівнювати з українськими зборами. Це не привід говорити, що російська опозиція жива. Вони, всі разом, скинулись на хороший мерседес, а не на війну з путлером за свою колись в майбутньому, оновлену під себе, росію.
У день росії, уся популяція росіян довела навіть собі, що є паразитом сучасної цивілізації, що не спроможна до змін, не спроможна бути разом зі світом. Та вона запізнилась навіть із цим. Світ знає: росія ворог людяності. Його треба перемогти і допомога українцям у цій війні – це місія усіх сил добра у світі.
А нам треба бути гідними свого часу. Треба вірити в себе та долати насаджену нам меншовартість. Треба єднати військо, економіку і націю, треба кріпити український дух. Треба зробити своє домашнє завдання та бути уважним до усіх наших ворогів: агресорів зовнішніх та лихварів внутрішніх. Тоді відстоїмо свою волю та вольності. Тоді і переможемо.
Павло Жебрівський
Обговорення