На початку року в ЗМІ з’явилися численні повідомлення про ліквідацію управлінь Пенсійного фонду, що спричинило чимало чуток та побоювань серед літніх громадян. У фонді цю інформацію спростували, однак підтвердили, що наразі відбуваються зміни в організаційній структурі державної установи та умовах її роботи. Держслужбовці обіцяють, що оновлений фонд працюватиме за європейськими стандартами та суттєво покращить рівень обслуговування громадян. Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, про які зміни йдеться і яких результатів вже вдалося досягти.
Менше управлінь – краще обслуговування?
Впроваджувати нововведення почали ще у 2016 році. Реорганізація відомства відбувається в рамках затвердженої урядом «Стратегії модернізації і розвитку Пенсійного фонду до 2020 року». Вона передбачає зменшення кількості територіальних управлінь шляхом їхнього злиття. У процесі об’єднання утворюється єдине управління, яке перебирає на себе усі адміністративно-управлінські функції та вирішує кадрові, організаційні та юридичні питання. За інформацією Пенсійного фонду України (ПФУ), у 2015 році в державі функціонувало 683 управління, наразі їх нараховується 295, і процес реформування триває.
«Якщо, наприклад, у кожному управлінні був бухгалтер, то питання бухгалтерії, юридичної служби, можливо господарської служби, будуть тепер організовані централізовано», – роз’яснює заступник Міністра соціальної політики України Микола Шамбір. За інформацією Кабміну, таким чином за останні два роки чисельність працівників ПФУ зменшилася на понад 6 тис. В уряді наголошують, що скорочення відбулося лише за рахунок оптимізації управлінського та технічного персоналу. Як наслідок, фонд зміг суттєво знизити витрати на утримання адміністративного апарату. Наприклад, на Полтавщині у такий спосіб заощадили 282 тис. грн бюджетних коштів, а у Львівській області за рахунок вивільнених коштів планують на 30% підняти рівень заробітної плати працівникам фонду, які ведуть прийом громадян.
Щоб пенсіонери не відчули незручностей від реорганізації, послуги вони тепер отримують не лише в місцевих управліннях, а й у так званих «агентських» пунктах обслуговування, які ПФУ відкриває у приміщеннях банків, державних установах та відділеннях пошти.
«Раніше пенсійні послуги надавалися лише в управліннях Пенсійного фонду, яке часто могло бути одним у місті чи районі. Але зараз ми йдемо шляхом наближення послуг з пенсійних питань до людей. Суть цього процесу в тому, що громадяни можуть
отримувати пенсійні послуги з призначення чи перерахунку пенсій у тому агентському
пункті, який є ближчим до їхнього місця проживання. Відтак людині уже не потрібно
витрачати час та кошти на поїздки до управління», – підкреслює голова правління
Пенсійного фонду Олексій Зарудний.
Окрім цього, Стратегія передбачає створення понад 1000 віддалених місць для роботи спеціалістів Пенсійного фонду при сільських, селищних, міських радах та у ЦНАПах. Наразі у регіонах уже функціонує 599 таких місць, зокрема і на території ОТГ. Це дає можливість повністю ліквідувати або значно зменшити черги, а також обробляти більшу кількість заяв у значно коротші строки. На думку можновладців, якісні та прозорі адміністративні послуги при мінімальних витратах часу наближують Україну до європейських стандартів і сприяють підвищенню довіри до органів влади. «Це ще один крок до того, щоб зробити життя людей кращим, щоб дати людям
нагоду переконатися, що ситуація з владою змінюється на краще», – наголошує
Президент України Петро Порошенко.
Пенсія – через Інтернет
Реорганізація ПФУ відбувається одночасно зі впровадженням сучасних інформаційних технологій у роботу фонду. Відомство поступово відмовляється від паперових справ, оцифровує архіви та переходить на електронні досьє. Це необхідно для того, щоб уся інформація зберігалася в єдиній базі. З 1 серпня 2016 року в усіх регіонах запровадили електронну централізовану систему призначення та виплати пенсій, що повинна унеможливити корупційну складову та знизити вірогідність помилок у нарахуванні виплат.
«Нова система має можливість аналізувати призначення пенсії за всіма варіантами, на які має право особа, та обрати найвигідніший», – підкреслює начальник Головного
управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайло Романів. Модернізація торкнулася і пенсійних документів. Починаючи з 1 січня 2018 року ПФУ розпочав випуск нових пластикових посвідчень, які поєднують в собі кілька функцій: документу, що підтверджує особу, та платіжної картки, за допомогою якої можна отримувати пенсію та оплачувати товари і послуги. Також картка надає пенсіонеру доступ до порталу Пенсійного фонду.
«Електронне пенсійне посвідчення містить електронний цифровий підпис, за допомогою якого людина фактично дистанційно підтверджує свою особу і може подавати заяви та запити до органів Пенсійного фонду, не відвідуючи їх особисто, а винятково через інтернет. Людина може отримати доступ до власної пенсійної справи, даних про стаж та заробітну плату, користуватися іншими сервісами державних органів», – зазначає заступник Голови правління Пенсійного фонду України Владислав Машкін. Щоправда, деякі експерти сумніваються у доцільності такого нововведення. Адже за дослідженнями Інтернет-асоціації України, активних інтернет-користувачів у віці 45-54 роки в нашій державі нараховується близько 16%, а у віці до 64 років – лише 9%. Однак у Пенсійному фонду переконують, що кількість таких людей буде зростати, і вбачають своє завдання у збільшенні зручних способів, за допомогою яких пенсіонери зможуть слідкувати за роботою ПФУ.
«Це спрощує контроль за нарахуваннями. Можна будь-коли отримати інформацію про індексацію чи скорочення виплат», – пояснює заступник голови ради Всеукраїнської
асоціації пенсіонерів Михайло Ходаківський.
Посвідчення діє три роки, а потім перевипускається, як звичайна банківська картка. Технологія вже відпрацьована, оскільки такі пластикові документи з 2016 року видаються внутрішньо переміщеним особам. При цьому пенсіонер може оформити як звичайне посвідчення, так і електронну картку. Вибір залишається за громадянином. У ПФУ зазначають, що пенсійна реформа неможлива без оновлення та модернізації Пенсійного фонду. Головне у цьому процесі – системність та послідовність. Остаточні результати українці зможуть оцінити вже за два роки.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
