Володимир Капуш (30 років) приїхав в Росію в 2015 році на заробітки з невеликого українського селища на Тернопіллі. Вдома у нього залишилися старі батьки. Роботу за фахом (зварник) в Москві йому знайти не вдалося, тому Володимир найнявся різноробочим в фірму, яка займалася будівництвом мостів і доріг.
Одного разу на вокзалі у нього вкрали сумку з документами. Звернення в ОВС не принесло результатів, можливості відновити папери або повернутися додому не було. У пошуках засобів для існування чоловік готовий був погоджуватися на будь-які підробітки. У цей момент йому запропонували вирушити в Дагестан. Обіцяли зарплату 60 тисяч, проживання та харчування. Володимир погодився.
На заводі працювали ще близько 40 робітників. Ніхто з них не отримував грошей, багато хто хотів утекти, але не мали такої можливості: в основному це були люди похилого віку з віддалених регіонів. Володимир намагався домовитися з господарями, просив відпустити його.
«Нікуди ти не підеш, а якщо спробуєш, ми закопаємо тебе прямо тут, і ніхто не знайде», – відповів на це рабовласник.
Тоді чоловік почав шукати інші способи звільнитися і домовився з водієм, вивіз сміття. Той допоміг йому утікти. Опинившись у незнайомому регіоні без документів і зв’язку, Володимир знову став шукати заробітки. Він працював будівельником, різноробочим, пас худобу. Іноді наймачі йому платили, іноді – ні. В кінцевому результаті чоловік втратив будь-яку надію вибратися з Дагестану і повернутися додому. Жити йому доводилося на вулиці, харчуватися чим доведеться.
За весь час, що Володимир не з’являвся вдома, йому вдалося зателефонувати матері всього кілька разів. Жінка всіма шляхами намагалася розшукувати сина. Її заявка потрапила в руки активістів «Альтернативи», і активісти змогли відшукати Володимира в Дагестані. 26 грудня він приїхав в Москву. Попереду довга процедура оформлення документів для повернення додому. Володимир сподівається швидше побачити батьків і знайти роботу в рідному місті.
