«Євген Пригожин – пітерський бандит. Зараз він займає високе становище серед російських еліт, хоч і є ним ненависним. Проте ще у 80-ті Пригожина засудили за розбій, шахрайство, схиляння неповнолітніх до злочину. Вийшовши на волю на початку розпаду СРСР, він, як і належало тоді російським злочинцям, зробив кар’єру у своєму рідному місті, тісно співпрацюючи з силовиками, а потім заручився підтримкою кремля, Пригожин отримував держзамовлення для свого легального бізнесу, на чому й зробив статок», – повідомляє співрозмовник видання, який бажає залишитися невідомим для читачів. «З 2014 року за його рахунок було створено приватну військову компанію «Вагнера», яка взяла свою назву від минулого позивного командира Дмитра «Дев’ятого» Уткіна – колишнього російського спецпризначенця, який любив слухати композиції німецького виконавця Рехарда Вагнера. Звідси ж, у регулярній армії рф, ПВК прийнято називати оркестром. Найманці брали участь у захопленні Криму, військових діях на Донбасі, потім у Лівії, Сирії та інших гарячих точках у всьому світі».
Довгий час ПВК «Вагнера» не визнавалася кремлем. Офіційні російські особи не визнавали їхнього існування, потім говорили, що не мають до них відношення і лише наприкінці 2021 року лавров заявив, що не бачить нічого поганого в тому, щоб вагнерівці були задіяні в ЦАР (Центральна Африканська Республіка) як “навчальний персонал”.
«За кілька років Пригожин завоював довіру путіна, бо виконував для нього брудну роботу. Більше того, він особисто утримував свій “оркестр”. Зрозуміло, що з початком повномасштабного вторгнення ПВК «Вагнера» взяли в ньому безпосередню участь. На відміну від регулярної російської армії, найманці вже мали бойовий досвід, більшість із них брали участь у різних конфліктах у складі ПВК, а отже, вони були злагоджені.
У той самий час у перші кілька тижнів війни лави вагнерівців значно порідшали, і навіть їхній бойовий досвід не допоміг у виконанні поставлених завдань. Зарекомендувавши себе на полі бою як підрозділ, який не зважає на втрати, ПВК знову здобула схвалення путіна, а Пригожин навіть був удостоєний звання “Герой російської федерації”. Зазнаючи регулярних втрат, путінський бізнесмен отримав дозвіл на вербування ув’язнених з російських в’язниць. До речі, якщо раніше набір у найманці був дуже суворим, то тепер практично всі обмеження було знято. Також стало відомо, що замість стандартного двомісячного навчання новоспечених вагнерівців почали тренувати не більше тижня, після чого відправляти відразу на фронт», – заявляє співрозмовник.
Пригожин має під контролем особисту армію. Нехай вона не така численна, проте підкоряються найманці виключно Пригожину, оскільки він їм платить. Більше того, розпочавши набір із в’язниць, нові вагнерівці спочатку не мають особливої симпатії до уряду країни, який, власне, і посадив їх у в’язницю.
Необхідно уточнити, що в державі вчиняти насильство має законне право лише чинна влада. Силові структури на службі в уряду суворо регулюються правовим полем і в цивілізованих державах вони мають цілий перелік інструкцій щодо застосування зброї чи фізичної сили щодо громадян. Однак ПВК «Вагнера» не належить до силовиків кремля. Більше того, російські чиновники так до кінця і не визначилися – чи визнавати зв’язок із вагнерівцями чи ні. Тобто росія втратила свою монополію на насильство. За фактом, у країні тепер є дві окремі сили, яким законно дозволяється чинити насильство, це силові структури на кшталт російської армії, росгвардії, спецслужб та ПВК «Вагнера», – коментують ситуацію політологи.
«Пригожин, маючи на банківському рахунку, очевидно, не один мільярд доларів, а також власну армію, становить реальну загрозу путіну. Так, нехай його ресурси не такі значні, ніж ресурси кремля, проте диктатор не допускає до високих генеральських чинів людей, здатних мислити та суперечити йому, таких, як, наприклад, генерал Олександр Лебідь, який, незважаючи на свою участь у чеченських війнах, виступав проти їхнього проведення і врешті-решт був убитий після приходу до влади путіна. Будучи гебістом, путін розумів, що Лебідь не виконуватиме його злочинних наказів. Деякі експерти, а також спостерігачі, які знали генерала за життя, цілком припускають, що Лебідь цілком міг би перенаправити російські війська з України на кремль.
Пригожин, як злочинець і бізнесмен, очевидно, не дурна людина. Якщо до 24 лютого 2022 року він не мав таких повноважень, як зараз, і повною мірою залежав від милості путіна, то тепер диктатор сам наділив його практично безмежним людським ресурсом і, швидше за все, додатковим фінансуванням. Безперечно, це великий ризик для господаря кремля. Він пішов ва-банк, оскільки програш у війні для нього стане кінцем, як у прямому, так і у переносному значенні. У той самий час він знову припустився фатальної помилки. Дати законне право злочинцю створити своє власне ОЗУ, озброєне “до зубів”, з бойовим досвідом, надати йому держфінансування і потім чекати, що злочинець підпорядковуватиметься наказам – безглуздо і небезпечно», – роблять висновки аналітики.
