ТАКОГО ніхто не чекав! Ми, звичайно, знали, що режисер Тарас Химич під час львівської презентації саундтреку та відео до фільму «Король Данило» готує справжню «бомбу», але не сподівалися, що вона буде начинена потужним тернопільським «зарядом»…
Мало того, що усю музику та саундтреки до стрічки пише наш земляк, знаний співак та композитор, лідер нововідродженого гурту «Нічлава» Андрій Підлужний, то ще й, як виявилося, виконавець головної ролі — самого короля Данила — тернопільський актор, співак, екс-«Тріодівець», «характерник» і просто хороший хлопець Сашко Алексєєв. Прем’єру «Короля Данила» його творці обіцяють на 2018 рік. Режисер Тарас Химич (автор нашумілої стрічки про історію зв’язкової УПА «Жива») обіцяє, що у фільмі, який позиціонується як історичний блокбастер, будуть розкішні постановки масових боїв і максимальне наближення до історичної епохи.
А поки саундтрек «На віки» та відео до нього збирають в інтернеті шквал захоплених відгуків та компліментів, «НОВА…» зустрілася з Олександром Алексєєвим та Андрієм Підлужним і про все найцікавіше щодо стрічки дізналася із перших вуст.
— Олександре, якщо Андрій ще до офіційної презентації міг привідкрити інтригу і розповісти, що готує саундтрек до «Короля Данила», то твоя участь у фільмі була «засекречена»…
Сашко: — Зізнаюся чесно, я таки трішки «попалився»: сказав, що гратиму короля Данила кільком близьким друзям, і наступного дня… прочитав про це в газеті… (сміється — авт.) А-а-а-й, такий неприємний момент був — мене ж режисер просив до прем’єри 12 липня нікому не казати. А взагалі це було дуже цікаво і весело — аж до моменту презентації й «розстановки крапок над і» навмисне заплутувати публіку, щоб до останнього тягнути інтригу, хто ж буде королем Данилом…
Для мене це велике задоволення — стартувати у «великому кіно» з такої епічної ролі. Я ж за фахом актор — закінчив факультет мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету.
Андрій: — Загалом я готую до фільму 45 інструментальних пісень і шість саундтреків — текстових пісень. Кожна з них буде у дуже цікавих «іпостасях», будуть з’являтися іноземні виконавці і не виключено навіть, що Сашко Алексєєв також заспіває!.. В такому разі з фільму вийде майже мюзикл… (сміється — авт.). Узагалі в музичному плані у стрічці будуть вельми цікаві штуки, яких ще не було ніде! Буде багато живих інструментів, ще більше стародавніх і навіть гратиме симфонічний оркестр у повному складі! Так що «На віки» — це тільки перший млинець…
— Судячи з того, що ми побачили у відео до першого саундтреку зі стрічки — «На віки», перший млинець буде явно не глевкий… Участь у фільмі для вас — «афера», випадковість чи закономірність?
Андрій: — За великим рахунком усе, що відбувається в житті, — це не випадковість. Тому якщо на головну роль вибрали Сашка, отже, йому так було «написано», і якщо я пишу музику до фільму, то так теж мало бути… Свого часу я вже знімався у музичному фільмі — грав там одну з головних ролей та писав до нього музику. Але, звісно, нині писати до фільму — це зовсім інша «пара мештів», зовсім інша робота, музика та специфіка. А ще коли ти як музикант добрий десяток років був «не в обоймі», то знаходиться чимало скептиків і критиків, для яких ти практично «чорт з табакерки»…
Сашко: — Моя історія у чомусь схожа на Андрієву і я насправді дуже радий, що познайомився з ним. Після того, як я залишив «Тріоду», я продовжував працювати і писати музику та пісні, але відчував довкола себе інформаційний вакуум… Тому тепер тішуся з нового «дихання»…
А те, що я став виконавцем головної ролі у фільмі «Король Данило», особисто для мене було дивом. Коли відбувався кастинг у Львові, я лежав хворий з температурою 38 і не міг поїхати, але я відчував, що це моє і що я хочу бути причетний до стрічки і повинен там бути… Я написав режисеру Тарасу Химичу, надіслав своє резюме і відео, і мене запросили на студію для перевірки. Вона тривала чотири години і в результаті мене затвердили на роль короля Данила. При тому, що я, скажу чесно, не готувався саме до цієї ролі. Це справді диво: маючи такий арсенал акторів зі всієї України, Тарас вибрав мене — того, кого раніше навіть не бачив вживу… Це щось таке фантастичне! Я радий, що це відбулося зі мною, я прийшов на студію і відразу відчув атмосферу сім’ї, великої родини. Направду так є, я не для «красного слівця» це кажу. У нас навіть між акторами є спорідненість. Наприклад, я дуже схожий зі своїм екранним братом Васильком (актор Івано-Франківського театру Юрій Вихованець). Не тільки зовні, а й у житті ми знаходимо багато збігів, навіть ролі однакові під час навчання паралельно грали!
— Тарас Химич — вимогливий режисер? Як вам із ним працюється?
Андрій: — Ми з Тарасом зналися ще з часів співпраці з гуртом «Скрябін» — першою відеороботою Тараса був відеокліп на пісню «Зламані крила», знятий ним… без відома самого Андрія Кузьменка! Але це була дуже гідна робота і у нас склалася плідна співпраця.
Тарас як режисер, я б сказав… містичний. Це було б найбільш точним визначенням. Тому що у нас були такі моменти на знімальному майданчику, коли він казав: «Нам потрібен дощ. За десять хвилин буде дощ». А на небі — сонечко, жодної хмаринки… Всі посміялися, і ви не повірите — за десять хвилин починається дощ…
Тарас має свою особливу місію і послідовно береться за її втілення, зокрема, знімаючи саме «Короля Данила». Бо нині не час знімати ігрове кіно чи фентезі. Нині час Героїв. Наші діти повинні мати з кого брати приклад. І Тарас — один з небагатьох, хто береться за цю надскладну тему.
Сашко: — Перед нами — перед усією командою причетних до фільму — стоїть надважливе завдання: потрібно зняти такий фільм, яким зможе пишатися кожен українець. Дорослі і діти, ті хлопці, котрі нині воюють на Сході… Зробити щось нове, своєрідний «прорив»… Ми щасливі бути причетними до цього і робити якісний продукт, який буде цікавий для українського — і не лише українського — глядача…
— Що ви для себе відкрили з історії тих часів?
Сашко: — Це ще одна причина, чому треба знімати саме такий фільм. Через те, що я донедавна знав про Данила Галицького тільки те, що він такий був і що у нас є пам’ятник йому. Коли я почав читати літературу, заглиблюватися в історію, зрозумів: це була величезної ваги особистість, про яку варто знати, якою варто пишатися і яку варто наслідувати. Це була людина, котрій вдалося об’єднати стільки розрізнених маленьких королівств в одне. Він був хорошим полководцем і хорошим воїном, який першим ішов у бій. Потужний, сильний, фізично витривалий і дуже мудрий.
Андрій: — До слова, аби відтворити побут тої епохи, буде збудоване ціле середньовічне «містечко». По завершенні зйомок його не розбиратимуть, а залишать як невеличкий музей. Узагалі ж зйомки відбуватимуться у майже 30 локаціях по всій Україні — і на Тернопіллі в тому числі. До слова, відео на пісню «На віки» знімали у Кременці на Замковій горі.
— Зйомки фізично важкі й виснажливі?
Андрій: — Ой, важкі-і-і… Коли я вперше одягнув кольчугу, вона виявилася жахливо важкою, я наступного дня усі м’язи на тілі відчував. А коли мені для кліпу треба було підняти догори руки, я під кінець дня уже ледве міг це зробити… Сашкові з хлопцями з «Характерника» було трошки легше…
Сашко: — Наші хлопці з тернопільського клубу «Характерник» — західноукраїнського осередку Федерації фрі-файту України — просто молодці! Вони знімалися у відео до пісні «На віки» і будуть задіяні в самому фільмі. Коли вони брали участь у баталіях, аж мороз по шкірі йшов… Хлопці ввійшли в азарт і я-я-к почали рубатися, то не знадобилася навіть спеціально привезена для зйомок бутафорська кров – усі синці і порізи були справжніми. Хлопці дебютували на екрані, і дебютували дуже успішно!
Насправді це дуже важка і копітка робота — скажімо, десять секунд «батальної битви» у кліпі ми готували цілий місяць і знімали чотири години. Потрібно було виміряти кожен удар, кожен рух і кожен погляд… Це філігранна робота.
— Олександре, де було важче зніматися — у батальних сценах чи в любовних?
Сашко: — Скажу: і в тих, і в тих — круто! В обох випадках у мене був творчий «дебют», і, скажу чесно, мені сподобалося! Було навіть краще, ніж у житті (сміється — авт.) Моя екранна «половинка» — Мирослава Полатайко-Гусак — дуже хороший партнер і мені з нею дуже легко працювати. Ми з нею розуміємо одне одного з півслова і у фільмі добре…
Андрій: — Злежалися… (сміється — авт.)
Сашко: — Не тільки злежалися, а й зігралися. Наприклад, на пробах було десь до десяти акторів, і я шукав, і з ким би порепетирувати текст. І тут до мене підходить Мирося і каже — давай потренуємося разом. Ми спрацювалися з перших хвилин нашої зустрічі і під час зйомок органічно виглядали разом.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Обговорення