Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ “Тернопільгаз” на вирок Підгаєцького районного суду від 14 липня 2023 року.
Суд першої інстанції встановив, 3 січня 2020 року бригада ПрАТ “Тернопільгаз” приєднували будівлю Угринівської сільської ради до газопроводу. Але під час підключення монтажник товариства, обвинувачений Євген Ч. не провів зовнішній огляд й опресування повітря (тобто не перевірив на герметичність), не виміряв тиск газу в трубі та не перевірив наявність розгалуження труби під землею. Таким чином, порушив вимоги ст. 14 Закону України “Про охорону праці”, розділ 7 “Вимог безпеки під час виконання газобезпечних робіт”, інші нормативно-правові акти та інструкції стосовно виконання робіт із підвищеною небезпекою.
Надалі майстер служби будівельно-монтажних робіт ПрАТ “Тернопільгаз”, обвинувачена Галина К. не перевірила наявність у членів бригади приладу для контролю тиску (манометру) та не проконтролювала дотримання монтажником Євгеном Ч. вимог газонебезпечних робіт і підтвердила правильність виконаних ним робіт із підвищеною небезпекою згідно з технологічної послідовності основних операції. Внаслідок допущених порушень на трубу, що вела до приміщення Угринівського сільського клубу, не було встановлено інвентарні заглушки.
Коли того ж дня, приблизно о 17 год. 45 хв., в Угринівському сільському клубі, перед репетицією виступу різдвяного вертепу ввімкнули опалення, стався вибух і виникла пожежа. Внаслідок цього важкі опіки отримали восьмеро підлітків від 12 до 16 років, які перебували у клубі.
Вироком Підгаєцького районного суду від 14 липня 2023 року працівників ПрАТ “Тернопільгаз” Галину К. та Євгена Ч. визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, що спричинило інші тяжкі наслідки), та кожному призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, що пов’язані з виконанням робіт із підвищеною небезпекою, строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України обвинувачених звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та встановлено 3 роки іспитового строку з покладенням обов’язків, визначених п.п.1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Також судом задоволено цивільні позови потерпілих і з ПрАТ “Тернопільгаз” стягнуто завдану моральну шкоду: 350 тис. грн – на користь потерпілого Богдана Г. й по 2 млн 592 тис. грн – на користь батьків в інтересах сімох інших неповнолітніх. Крім того, товариство зобов’язано сплатити матеріальну шкоду потерпілим юнакам: Ігорю-Михайлу Г. – 46 тис. 463, 31 грн, Миколі Г. – 566, 83 грн, Сергію Д. – 18 тис. 877 грн та Юрію П. – 1 тис. 993 грн.
Не погодившись із судовим рішенням у частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, цивільний відповідач ПрАТ “Тернопільгаз” подав апеляційну скаргу і просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди на користь неповнолітніх Ігоря-Михайла Г., Миколи Г., Сергія Д. та Юрія П і зменшити розмір відшкодування моральної шкоди потерпілим: Богдану Г. – до 50 тис. грн, батькам на користь інших потерпіли юнаків – до 150 тис. грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначив, що суд не врахував кошти, добровільно надані родинам потерпілих упродовж судового розгляду, що не заперечувала потерпіла сторона. Вважав, що кошти (йшлось про матеріальну допомогу, надану, залежно від характеру травм, у розмірі від 141 тис. 374 грн до 708 тис. 893 грн) повинні бути зараховані в суму погашення моральної шкоди. Також вказав, що колектив товариства зібрав і передав батькам підлітків 113 тис. грн, а самі обвинувачені добровільно оплатили вартість їхнього лікування у медичних закладах на загальну суму понад 231 тис. 720 грн.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, мотивоване та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.
При цьому колегія суддів роз’яснила, що цивільні позови потерпілих були подані з урахуванням коштів, добровільно наданих їм цивільним відповідачем, тобто за мінусом наданої ПрАТ “Тернопільгаз” допомоги на лікування та придбання медикаментів, відповідно до представлених батьками підлітків оригіналів чеків та інших платіжних документів. Ці кошти надавались в якості матеріальної допомоги під час лікування потерпілих від отриманих внаслідок злочину опіків, і вони не можуть бути зараховані в рахунок відшкодування спричиненої потерпілим моральної шкоди, оскільки поняття матеріальної та моральної шкоди є різними за своєю правовою природою. Зарахування добровільно перерахованої матеріальної допомога в якості відшкодування моральної шкоди суперечить вимогам чинного законодавства.
Тим часом, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходив із пережитих підлітками тривалих фізичних і душевних страждань, яких вони зазнали у зв’язку з ушкодженням здоров’я внаслідок протиправної поведінки щодо себе; через відчутті безповоротності трагедії, самотність, невиправдане горе, пережитий ними стресовий стан, який не дозволяв зосередитись на звичних заняттях, а також неможливість реалізації своїх звичок і бажань, дискомфорт у родинних відносинах, зі знайомими та друзями; довготривалий час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, втрату ними соціальних зв’язків, тривожні думки про майбутнє, переживання за власну “неповноцінність” і, як наслідок, тривалий час перебування у самотності поза колом звичного спілкування.
Всі неповнолітні потерпілі були визнані інвалідами дитинства. Виявлені у них рубцеві зміни м’яких тканин обличчя у місцях загоєння термічних опіків лікарями визнано невиправними, для їх усунення необхідне оперативне втручання, що визнано тяжкими за ознакою невиправного знівечення обличчя.
Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З урахуванням наведеного колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПрАТ “Тернопільгаз” залишила без задоволення, а вирок Підгаєцького районного суду від 14 липня 2023 року – без змін.
