Раптово пішла з життя 37-річна вчителька ТНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів — правовий ліцей №2 Роксолана Черничинець.
Пізно ввечері, 25 жовтня, несподівано померла 37-річна вчителька Роксолана Черничинець із Тернополя. Після роботи, а працювала вона у ТНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів – правовий ліцей №2, забігла у справах до знайомої, там їй раптово стало зле, врятувати жінку не вдалося… У Роксолани Йосипівни стався інфаркт міокарда. Ніхто з друзів, колег по роботі не підозрював, що у неї хворе серце. Нині уся шкільна родина, а особливо її вихованці сумують за вчителькою.
— Роксолана ніколи не скаржилася, то вип’є краплі, то пігулку, та й по всьому… — витирає сльози мати вчительки пані Галина. — Мабуть, у неї була спадкова хвороба серця, мій чоловік теж помер від інфаркту, йому був 41 рік… Працював головним лікарем у санаторії-профілакторії на бавовняному комбінаті. Роксолана не знала батька, його не стало навесні 1979-го, а вона народилася восени того року… Донька понад усе любила свою роботу — працювала вихователем групи продовженого дня, мріяла, що згодом їй дадуть клас, усе виконувала з великою відповідальністю. Свого часу закінчила географічний факультет, потім перекваліфікувалася на викладання у початковій школі. Хоч яка нині важка праця педагога, але Роксолана ніколи не шкодувала за свій вибір, а навпаки — ділилася з рідними успіхами в школі, планами на майбутнє. В останні дні була заклопотана підготовкою до виховного заходу. Власне, як мені казали, того вечора вона зайшла до подруги по якісь додаткові матеріали для свята. Неймовірно шкодую, що того дня ми так і не зідзвонилися з нею. Вона щодня телефонувала мені по кілька разів, а тоді не встигла…
Сумна звістка про смерть Роксолани Йосипівни приголомшила колектив її рідної школи, де вона пропрацювала понад 15 років. Вчителі провели свою колегу в останню путь. Директор школи, яка в той час перебувала в Ужгороді і не змогла приїхати на похорон, висловила щирі співчуття рідним по телефону.
Як не сумно, але головне кредо педагогів — серце віддаю дітям — Роксолана Йосипівна виконала в усіх сенсах. Вчителька не мала власних дітей, а тому всю свою турботу, сили та любов віддавала учням. А маленькі школярики за це цінували свою добру й мудру виховательку. Педагоги досі не знають, як делікатно пояснити учням, що домашні завдання з ними вже ніколи не вчитиме їхня улюблена вихователька, що вона ніколи не поведе їх на екскурсію…
— Нам безмежно бракуватиме Роксолани Йосипівни… Не можемо повірити в те, що сталося… — каже заступник директора ТНВК ЗОШ І-ІІІ ступенів – правовий ліцей №2 Лариса Гнатюк. — Вона була дуже хорошою, чуйною людиною, завжди приходила на допомогу. Останніми днями активно готувалася з учнями до відкритого виховного заходу, заходила до мене і запрошувала на свято… Роксолані Йосипівні ще було жити й жити. Світла пам’ять про нашу колегу завжди буде у наших серцях…
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Обговорення