«Ну який COVID?» — рідні загиблого військового з Копичинців кажуть: батька жорстоко били перед смертю. Після похорону родині подзвонив чоловік, який назвався очевидцем катувань — він розповів багато деталей, а потім зник. Що нового у справі і чому вона, за словами рідних, — «зависла», з’ясували «20 хвилин».
Справу вбивства військовослужбовця з Копичинців Ігоря Усцького закрили. Натомість триває розслідування побиття чоловіка у навчальному центрі. Про це «20 хвилин» повідомили 19 грудня у Спецпрокуратурі у сфері оборони Західного регіону.
Жорстоко побили
Рідні досі не вірять в офіційну причину смерті: ускладнення внаслідок COVID. Та запевняють, що на батькові живого місця не було після того, як його привезли з навчального центру у серпні 2025 року. Кажуть, що йтимуть до кінця, аби добитися справедливого розслідування та дізнатися нарешті хто і за що так жорстоко бив батька. Тим більше, що десь через місяць після того, як Ігоря Усцького поховали як цивільного у Копичинцях, рідним зателефонував чоловік, який розповів, що був очевидцем жахливих побоїв. А тих, хто ще міг щось знати чи бачити, невдовзі відправили «на нуль». Запис розмови надали і журналістам.
20 Хвилин вже писали про цю резонансну справу. У серпні 2025 року, нагадаємо, в Копичинцях поховали військовослужбовця Ігоря Усцького. Родина стверджує, що він помер не від COVID-19, як зазначено у документах, а внаслідок побоїв і катування в навчальному центрі на Рівненщині.
За словами доньки, чоловікові вибили зуби, стріляли над головою, били прикладом по голові й тулубі, змушували присідати, били по руках та ногах. На тілі були численні гематоми, переломи ребер і травми грудної клітки. Після цього Ігора госпіталізували, його стан погіршився, і 20 серпня 2025 року він помер.
Родина подала заяви про побиття до поліції в Тернополі, Чорткові та Копичинцях, а також має фото й відео тілесних ушкоджень, які надала журналістам, а ми передали їх до Спецпрокуратури. Ті внесли відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 115 ККУ (природна смерть). Слідство також перевіряло можливу причетність військовослужбовців ЗСУ до інциденту, і після висновків експертів можуть ухвалити рішення про перекваліфікацію провадження.
Що нового у справі?
Кримінальне провадження за фактом можливого умисного вбивства громадянина закрили у зв’язку з відсутністю складу злочину, — повідомила 19 грудня речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко. — За висновками судово-медичної експертизи, причиною смерті стали ускладнення хвороби COVID-19: двобічна пневмонія, що призвела до розвитку гострої дихальної недостатності.
Виявлені тілесні ушкодження не перебувають у причинно-наслідковому зв’язку зі смертю, зазначили у Спецпрокуратурі.
Водночас слідство з’ясовує, коли та за яких обставин чоловік зазнав тілесних ушкоджень, — повідомила Юлія Шевченко. — Матеріали провадження передали до Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, оскільки певний час чоловік перебував на території області.
Наразі допитують ймовірних свідків, військовослужбовців полігону та посадових осіб Військової служби правопорядку, а також аналізують медичну документацію. Досудове розслідування триває, зазначили у Спецпрокуратурі.
Рідним дзвонив свідок
Водночас донька побитого військовослужбовця з Копичинців Ірина Усцька розповіла «20 хвилин» про дивний дзвінок, зниклого свідка і справу, що зависла.
За словами Ірини, приблизно через місяць після смерті батька її брату зателефонував незнайомий чоловік. Представився очевидцем і заявив, що бачив, як били їхнього тата, а також має докази. Чоловік сказав, що серед нападників були люди у формі, а в ямі, що якої кинули Ігоря Усцького, були ще священик і ще один чоловік. Тих не били.
— Він сказав: «Я був очевидцем. У мене все записано». І додав, що може нам допомогти, — розповіла пані Ірина. — Він розповів багато деталей, про які не міг знати, якби там не був. Чітко назвав підрозділ, де били тата. Чоловік сказав, що номер, з якого телефонує, буде дійсним до опівдня наступного дня. І що невідомо, скільки ще він живим буде…
Брат Ірини намагався передати контакт слідчому, який веде справу, щоб ті поспілкувалися напряму. Але зв’язку так і не відбулося — чоловік більше не відповідав, в номер, з якого телефонував, невдовзі став недійсним, згадує донька.
— Він розповів багато. Але може щось бачив, але не все сказав… Ми цього вже не дізнаємося, — каже Ірина.
Жінка передала запис розмови журналістці. Ми прослухали його — там і справді чимало деталей побиття Ігоря Усцького та згадуються люди, які до цього причетні. У розмові чоловік також пояснив, що всіх, хто був свідком чи очевидцем у справі побиття, за день-два відправили «на нуль». У списку був і він, але пішов у СЗЧ. Тому, мовляв, і не може відкрито зв’язатися з рідними Ігоря.
— І з того моменту — тиша. Нас ніхто ні про що не повідомляє. Ми не знаємо, на якому етапі розслідування, що відбувається і чи взагалі хтось цим займається, — говорить донька. — Замість реальних дій — поради «взяти адвоката». А результатів розслідування винних у побитті чи смерті батька досі немає.
Забрали на службу брата
Окремий біль для родини — офіційна причина смерті. За словами Ірини, інфекція, від якої помер батько, почалася після побиття. Але в документах з’явився COVID.
— Який ковід? Інфекція пішла від крові, — Ірина переказує слова лікарів, які обстежували батька у лікарні в Чорткові після побиття. — Це зробили спеціально, щоб не було жодних виплат. Щоб тата поховали не як військового, а як цивільну людину. І через це, напевне, до війська забрали 25-річного брата. Він уже військовий, але є ж законодавство про звільнення у зв’язку зі смертю близького родича.
Ірина переконана: чоловік, який телефонував, знав більше, ніж сказав. За його словами, після побиття батька всіх, хто був поруч, терміново відправили на передову, а сам він зник. Зараз родина має лише аудіозапис тієї розмови. Його планують офіційно передати слідчим із заявою про долучення до матеріалів справи.
— Нам сказали: маєте право додавати будь-яку інформацію. Ми так і зробимо. Бо якщо ми цього не доб’ємося — цю справу просто залишать, — каже донька. — Ми не збираємося зупинятися. І хочемо знати головне: хто побив батька напередодні смерті — і чому цю історію так старанно приховують…
Ірина Белякова
