Після Перемоги організую кузню і почну робити красиві ножі з решток крейсера «москва». А поки що – нагострив позолочений ніж, зроблений з решток найбільшого корабля нацистів – лінкора «Тірпіц».
Нижче коротко історія про це.
Компанія Böker давно стала на шлях створення унікальних ножів.
Пропонуємо до вашої уваги ексклюзивний ніж, створений з використанням уламків броні німецького лінкора часів Другої світової війни «Tirpitz». Клинок моделі Böker Tirpitz Damast загартований до 60 HRC. Рукоятка його виготовлена з алюмінієво-магнієвого сплаву з додаванням кремнію та горіхових обкладок. Процес кування дуже складний, т.к. корабельна броньована сталь вкрай тверда, тому для її переробки потрібні дуже високі температури. Тим не менш, кінцевий результат вражає – клинок ножа не тільки вкрай твердий (60 HRC) і приголомшливий візерунок.
Tirpitz (Тірпіц) – другий лінкор типу Bismarck (Бісмарк), що входив до складу Kriegsmarine (Крігсмаріне – військово-морський флот – офіційне найменування німецьких військово-морських сил в епоху Третього рейху). За початковими планами лінкори типу Bismarck планувалося використовувати як головну ударну силу Крігсмаріне в боях з французьким і британським флотами на акваторії Північного та Норвезького морів, проте хід кампаній Другої світової війни змусив німецьке командування використовувати свої лінкори як рейдери для порушення британських морських . У бойових діях Tirpitz брав участь вкрай мало, але однією тільки своєю присутністю в Норвегії погрожував арктичним конвоям у СРСР і сковував значні сили британського флоту. Корабель спустили на воду 1.04.1939.
Tirpitz – величезний (загальна довжина майже 254 м) військовий корабель водотоннажністю понад 50 000 тонн (з 1994, офіційне – 35 000 тонн, проектне – 45 474 тонн), озброєний торпедами та 380-мм гарматами. Крім того, до списку його озброєння входило радіолокаційне обладнання, артилерійські снаряди, мінно-торпедні комплекси та авіаційна група. Поодинці він представляв постійну загрозу для кораблів союзників у Баренцевому морі.
«Самотня королева півночі», — так між собою називали лінкор норвезькі моряки.
Вінстон Черчілль був менш поетичний і називав його не інакше, як «Чудовиськом». Він вимагав щоденних звітів про пересування лінкора від Управління спеціальних операцій, яке використовувало для цього норвезьких агентів під прикриттям. Так почалося виснажливе, майже трирічне полювання на «Чудовисько»:
Він [«Тірпіц»] створює загальний страх і загрозу у всіх точках відразу. (Черчілль).
За час служби в Норвегії корабель постійно зазнавав нальотів бомбардувальників та торпедних атак. Однак Tirpitz мав величезну живучість і неймовірний успіх, тому майже до кінця війни залишалося головним болем кожного командира союзників у регіоні, особливо Черчілля. Потоплений лінкор був лише 12.11.1944.
Після війни уламки лінкора були розламані та розпродані норвезькою компанією. Майже все судно було розрізано та вивезено. Проте значна частина носової частини «Тирпіца» залишається там, де він і затонув у 1944 році. Саме на замовлення компанії Böker норвезькі водолази дістали фрагменти броні з носової частини, які були використані для виготовлення унікальної дамаської сталі марки Tirpitz Damast. Крім того, електрогенератори з корабля були використані як тимчасова електростанція, забезпечуючи електрикою рибну промисловість навколо міста Хоннінгсвог (норв. Honningsvag). Неподалік місця затоплення корабля існують штучні озера, що з’явилися в кратерах від розривів бомб Tallboy, що потрапили повз лінкор. Сьогодні деякі частини лінкора використовуються Норвезьким дорожнім департаментом (Vegvesenet) як тимчасове полотно під час проведення ремонтних робіт. Деякі частини лінкора були переплавлені на брошки та іншу біжутерію. Крім того, значна частина бронеобшивки зберігається у Королівському військово-морському музеї «Explosion!» («Вибух!») у Госпорті, Хемпшир, Великобританія.
Такі унікальні ножі, як Tirpitz Damast, можна порівняти з німецькими автомобілями преміум класу – такі ж вишукані та безкомпромісні.
