Четверо військовослужбовців 85 батальйону 105 окремої бригади територіальної оборони стали героями масштабної евакуаційної операції на одному з найгарячіших напрямків фронту. Попри масований штурм російських військ із використанням дронів, мото- та квадротехніки, їм вдалося врятувати десятки поранених українських бійців.
«Нам надійшов наказ висунутися до наших хлопців, щоб допомогти їм відійти», — згадує один з учасників операції, боєць з позивним «Бандер».
Штурм розпочався з самого ранку. Ворог кинув у бій усе: мотоцикли, квадроцикли, дрони-камікадзе та коригувальники. Ситуація загострювалась щогодини, однак захисники тримали оборону до вечора. У цей час, за погодженням із вищим командуванням, бійці виконали тактичний маневр — відступили на попередні позиції та спробували зайти з флангу.
«Зайшли, провели розвідку боєм, поклали трьох загарбників, але були змушені відійти через щільний вогонь», — каже військовий.
Паралельно з утриманням оборони вони організували евакуацію своїх поранених та бійців із сусіднього підрозділу. Перестрілки не припинялися. Ми теж застосовували все, що було: автомати, кулемети, гранатомети. На той момент медична машина вже була розбита ворогом, тож довелось викликати авто евакуації безпосередньо по радіостанції.
«Нас засікли дрони, почали активно “засипати” скидами. У бліндажі залишатися було неможливо. Ми рухались далі, прикриваючи один одного. Хто виходив з укриття — ризикував життям, або бути пораненим», — згадує «Бандер».
Для евакуації використовували дві машини “Міцубісі L-200”. Всього на той момент було близько 35 поранених. За три рейси вдалося вивезти більше 15 бійців. Частину — своїми силами. Ключову роль зіграв потужний комплекс РЕБ (радіоелектронної боротьби), встановлений на одному з авто: він частково «глушив» ворожі дрони, дозволяючи прориватися під вогнем.
«Машина залітала просто в пекло. По нас били, по медиках били. Ворожі сили вже заходили з іншого боку. Ми відстрілювались з усього, що було. Поповнювали боєкомплект із позицій наших 300-х. Це був справжній бій на виживання», — розповідає боєць.
З настанням темряви українські сили відійшли, облаштували запасну позицію на висоті. Звідти відкривалась видимість на балку, яку до того контролював ворог. Ця перевага дала змогу стабілізувати оборону та перейти до нової фази тактичної боротьби.
Україна має знати своїх героїв. І має говорити про них, адже цей епізод — лише одна з історій де в умовах постійної загрози, нестачі ресурсів і високих ризиків наші захисники не просто ведуть бій, а рятують життя своїх побратимів.
Слава Україні! Героям Слава!
Майор Юрій Кульпа
відділення комунікацій бригади.
