Щонеділі та на великі християнські свята, особливо ntgth, у великодній час, храм преподобного Іова Почаївського Кременецького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в селі Горинка Кременецької міської громади з усіх усюд збирає свою паству. Це і місцеві парафіяни, мешканці Горинки, і з Кременця їдуть, і з Вишнівця та сусідніх сіл. Особливе це місце, намолене століттями, красиве та величне у своїй духовній висоті.
Історія церкви в Горинці сягає ще ХVII століття. У 1880-х роках тут уже був позолочений іконостас, вражали глибинним змістом старовинні ікони, які віряни дбайливо берегли та поновлювали, і нині в новому храмі вони є цінними реліквіями. У ризниці досі зберігаються копії метричних книг з 1773 року, сповідні відомості з 1810 року, описи церковного майна з 1806, 1807, 1844 років… А слово Господнє, яке ось уже 23 роки тут проповідує настоятель храму протоієрей Миколай Мних, проникає в серця і душі вірян своєю істинністю, простотою, щирістю, з любов’ю обіймаючи кожного ближнього.
Господній обителі в Горинці, якою вона є тепер (а постала святиня поблизу місця, де була старовинна дерев’яна церква), – майже 30 років. Її фундаторами за правом вважають тодішнього голову церковного братства світлої пам’яті Василя Захарського та відомого у нашому краї громадського і державного діяча Василя Кравця, який тоді очолював у Горинці потужний радгосп.
Мешканці Горинки мріяли про новий храм, і з таким проханням церковний староста Василь Захарський та представники громади прийшли у кабінет директора місцевого радгоспу Василя Кравця.
– Я підтримав парафіян і громаду, в січні 1992 року тодішній архиєпископ Тернопільський і Кременецький Яків благословив добру Божу справу, і вже навесні того ж року розпочали будівництво нового храму, – розповідає Василь Кравець, який нині є директором Тернопільського навчально-курсового комбінату. – Матеріальну і фінансову частину забезпечувало підприємство, яке я тоді очолював, та жертводавці. У 90-х роках це було дуже непросто, будівельні матеріали на бартерних умовах звозили з усієї України. Самовіддано працювало на будові все доросле населення Горинки. Будівництво тривало п’ять років.
З волі громади та відповідного священичого благословення 10 вересня 1997 року в Горинці було освячено новозбудовану одну з перших українських автокефальних православних церков – храм святого преподобного Іова Почаївського. Радісне духовне велелюддя тоді удостоїли своєю участю патріарх УАПЦ Димитрій, митрополит Мефодій, архиєпископ Макарій і понад 30 священнослужителів Української автокефальної православної церкви.
– Горинські парафіяни шанують свого небесного покровителя, – каже староста церкви Віктор Демчук. – За історичними джерелами, преподобний Іов Почаївський родом із Покуття, жив у ХVI–ХVII століттях, був ігуменом Почаївського монастиря, автором збірки моральних повчань «Пчола Почаївська». З молодих літ вів чернече життя, прожив 100 років, похований у Почаївській лаврі.
Минулого року 28 серпня, в день шанування знайдення мощей преподобного Іова Почаївського, який є днем престольного празника в Горинці, митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор очолив у тутешньому храмі Божественну літургію та з благословення митрополита Київського і всієї України Епіфанія нагородив настоятеля храму протоієрея Миколая Мниха з нагоди його 50-річного ювілею орденом святого рівноапостольного князя Володимира.
Цієї високої нагороди о. Миколай Мних удостоєний за багаторічне ревне служіння Господу і парафії, велику працю для дальшої розбудови та облаштування Божої обителі в Горинці. Під її величними куполами сьогодні лунають голосні молитовні прохання насамперед за воїнів, які захищають Україну, за мирне небо і за наш народ.
Ганна Макух
Світлина Ярослава Стареправо
