10 січня у Тернополі відкрили проект “Ми маємо ключі від щастя і цвяхи для тортур своїх”. Відвідувачам галереї “Бункермуз” представили роботи тернопільського художника, випускника відділення “Дизайн” Тернопільського кооперативного технікуму та Львівської академії мистецтв, Павла Ярмолика.
І хоч картин тут зовсім небагато, але перед кожною з них можна простояти довго, дофантазовуючи та роздумуючи. А надто, коли сам авор розповідає:
– Вкраплення червоного кольору – це жертовність. А шматки полотна – це символ життя. Отак живе людина все життя, тче ниточка за ниточкою своє буття…
Як розповів Павло Ярмолик, малював він на звичайних дошках, які уже готували на сміттярку. А декорував та надав змісту “полотнам” – залізними ключами з дому, де народився, старими цвяхами з Росії та деталями від своїх велосипедів.
Умовно виставкову залу можна поділити на дві тематики.
Одні картини – символізують невпинність руху, яку авторові дарують улюблені велосипеди, з якими, до речі, Павло подорожував не лише Україною.
Інші картини, незважаючи на свою композиційну схожість, мають різне змістове навантаження. Кожна з них містить свій ключ: чорний, мідний, золотистого кольору, тощо. Кожен з цих ключів – від старої батьківської хати Павла Ярмолика, на місці якої зараз уже багатоповерхівки. Із ключами – цвяхи, привезені з Росії, де Павло розписував православний храм. Їх у давнину використовували для кріплення гіпсової ліпнини, проте після реставрації викинули. Пало каже, що не міг не підібрати їх, адже дуже любить старі речі, які оповиті загадкою та піддалися плину часу.
Тоді, влітку, він ще й не думав про створення серії робіт “Ми маємо ключі від щастя, і цвяхи для тортур своїх”.
– Кожна робота – це окреме життя. Десь більше червоної фарби, десь більше позолоти, інші ключі, до інших дверей, до іншого щастя, інша гармонія.
– Оця картина – то про життя на кухні. А оця – про те, що коїться за дверима спальні. А ось – ще одні двері в інше, чиєсь, можливо спокійне життя, – розмірковую.
Серед усієї повітряної експозиції виділяються дві роботи, розміщені в “Бункермузі” пліч-о-пліч. На одній – ключ від щастя (нагадаємо – український). На іншій – цвях від тортур (з Росії). Павло бачить певний символізм у такому протиставленні полотен, адже у світлі агресії Росії проти України вони сприймаються дуже актуально.
До слова, дані роботи Павла Ярмолика напередодні саме повернулися із Польщі, де експонувалися в м.Гораєць на виставці Wspolna Galicia.
Довідка
Ярмолик Павло Юрійович
Народився 27 червня 1979 р. у Тернополі.
Закінчив Львівську Національну Академію мистецтв у 2009 році.
Учасник спільних артпроектів із креативним фестивалем Reйвах у 2004 році.
З 2009 по 2013 роки працював над розписом і мозаїкою у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Львові.
Найпрестижніші виставки:
18-10-2010 – Іспансько-український культурний центр “Передвеликодні дари зі Львова” – Мадрид, Іспанія.
25-03-2010 – Українська греко-католицька церква Св. Володимира – Париж, Франція.
27-12-2014 – Виставка Wspolna Galicia – Гораєць, Польща.
Проект ”Ми маємо ключі від щастя і цвяхи для тортур своїх”:
Це спроба поєднати іконографічні засоби з творчим емоційним переживанням. Проект складається із серії композицій, створених на основі сакральних символів. Роботи виконані в мішаній техніці, використані левкас, золото, метал і дерево. Матеріали відтворюють основні елементи тла ікони.
Виставка діятиме до 22 січня. Вхід безкоштовний.
Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”
