Іванка Бебко, Діана Дептак, Марія Майкович та Софія Домбик представляли Україну на 10-му міжнародному фестивалі-конкурсі танцювального мистецтва «The festival bridges in Paris», який наприкінці липня відбувся у французькій столиці, місті, яке десятиліттями утримує першість найромантичнішого та наймоднішого міста світу – у Парижі.
Дівчата займаються танцями у танцювальному центрі «Ларівель», що у Тернополі, і не уявляють свого подальшого життя без танцю та всі в один голос стверджують, що хочуть стати відомими хореографами, ставити шоу і навчати хореографії людей у власних групах.
Наразі активні й цілеспрямовані дівчатка успішно поєднують навчання у школі з улюбленим хобі, яке переросло у захоплення та стало невід’ємною частинкою їхньої особистості, яке відкриває та розвиває їхні таланти, дарує наснагу, віру в себе, допомагає долати комплекси та загартовує характер, дає змогу пізнати себе і за допомогою танцю відкрити душу та виразити свої емоції, думки та почуття, бути у гармонії з собою і світом, та взагалі бути здоровими, гнучкими та граційними, що не завадить будь-якій людині, особливо дитині.
Веселі, життєрадісні, стрункі та поставні дівчата разом із юним джентльменом Владом Домбиком, який теж опановує танцювальне мистецтво у «Ларівель», днями відвідали редакцію «Народного слова», щоб розповісти про свої незабутні вакації у Парижі, любов до танцю та участь у фестивалі. Лише за сім місяців цього року дівчата з педагогом Іриною Волянюк розівчили і поставили більше десяти нових танців.
Знайомтеся – Софія Домбик (11років). Школярка перейшла у шостий клас і навчається у другій Збаразькій одинадцятирічці. Софійка розповіла, що танцювати любить змалечку і загалом із перервами займається танцями п’ять років. Школярка пробувала себе у різних стилях та відвідувала різні гуртки і групи, допоки знову не повернулася до «Ларівель». – Танці – то моє, – по-дорослому розмірковує Софійка. –
Ще у першому класі я почала відвідувати заняття у танцювальному центрі «Ларівель», який на той час знаходився у Збаражі, рік позаймалася і полишила, потім вирішила спробувати себе у хіп-хопі, який впродовж півроку намагалися освоїти у «Dance Mafia», але зрозуміла, що це не мій стиль. Займалася бальними танцями. А вже півтора року танцюю у «Ларівель». Мені подобається, що ми танцюємо різні стилі, і сучасні танці, і класичні. Лише, побувавши скрізь і спробувавши різні техніки та стилі, я зрозуміла, що у «Ларівель» мені найкраще. Дуже подобається колектив, хореографи, які з нами займаються, завдяки їм ми повірили в себе і щоразу намагаємось танцювати краще і краще. Зараз ми займаємося невеликою групою – сім чоловік. Це найсильніша група, пишаюся, що я теж серед них. Вже більше півроку їздимо на тренування у Тернопіль. Спочатку було трохи лячно самим добиратися, але завдяки нашому хореографу Ірині Волянюк, яка перших два місяці їздила з нами, ми звикли, вивчили дорогу, усі пересадки, тепер їздимо самостійно без дорослих.
– Займаємося по три-чотири години з педагогами з різних стилів. Найбільше з нами займається і опікується Ірина Романівна Волянюк, та, що створила «Ларівель». Вона нам як мама, а ми для неї як діти. Вона особлива, дуже приємна і весела, надихає нас і дуже любить, ми це відчуваємо, – одна поперед одною розповідають про улюблену вчительку вихованці.
Серед найулюбленіших танцювальних стилів Софійки, які вдаються збаражанці найкраще ,– контемп, джаз-модерн та інші сучасні танці. А от хіп-хоп дівчинці ще не підкорився, напевно через те, розмірковує школярка, що вона ще боїться ризикувати.
Однокласниця і подружка Софії – одинадцятирічна Діана Дептак, з якою вони разом починали займатися у «Ларівель», тут танцює вже п’ять років. Свою танцювальну кар’єру розпочала із дитсадка, а з першого класу школи танцює у «Ларівель». Дівчинка теж обожнює танці, свій колектив та наставника, а з танців улюбленими стали джаз-модерн і контемп. – Вони такі ніжні, мені більше пасують, ніж хіп-хоп. В контемпі та джаз-модерні можу показати свої емоції, свою душу.
Учениця Залужанської школи Марія Майкович – теж ровесниця Діани та Софії. Марія полюбила танцювати ще першачком, коли у ЗОШ № 1 записалася на гурток народних та сучасних танців, у якому позаймалася цілий рік, потім кинула. Рік тому подружка привела Марійку у «Ларівель» і дівчинці сподобалися тут і атмосфера, і репертуар, і хореографи. Більше року Марія наполегливо займається в «Ларівель» і за цей короткий час не лише зуміла наздогнати своїх товаришок, а й стати однією із найкращих у групі. Марії разом з Іванкою Бебко найкраще вдаються акробатичні елементи у танцювальних постановках. Як і її подруги, дівчинка любить танцювати контемп та джаз-модерн, і кожна з дівчат вже танцює власне «соло». Марія займається ще акробатикою та гімнастикою. Дівчата розповідають, що завдяки своєму педагогу-наставнику Ірині Волянюк вони об’їздили майже всю Україну, виступали у великих містах і в маленьких містечках, та найчастіше – у Тернополі і в Львові.
Цього року дівчатка вперше представляли Україну на міжнародному фестивалі у Франції і вибороли призове третє місце. Кожна отримали медалі, кубки і дипломи від журі. Потоваришували з однолітками з Китаю, Індії, Росії і провели незабутні п’ять днів у Парижі, де на власні очі побачили Ейфелеву вежу та побували під Тріумфальною аркою.
У фестивалі-конкурсі брали участь представники з більше ніж 10 країн-учасниць з усього світу – Індії, Китаю, Туреччини, Росії, Ірану, Грузії, Німеччини, України, Франції. Крім юних збаразьких танцюристів, Україну представляли команди з Харкова та Дніпра. Незважаючи на свій юний вік, усі дівчатка вільно спілкуються англійською мовою, тому у чужій країні почувалися невимушено і швидко знайшли спільну мову з однолітками з інших країн. На конкурсі у Парижі збаражани виконували двохвилинне «соло». Софія і Марія – контемп, джаз-модерн –Діана, а Іванка танцювала «соло» у стилі джаз-фанк.
Дівчата розповіли, про що були їхні танці. Софія своїм танцем повідала історію дівчинки, яка гуляє з парасолькою під дощем. Діана на прикладі танцівниці-початківця, своєю історією показала, як наполегливість і віра в себе допомагають досягнути бажаного результату та майстерності. Історія, яку своїм «соло» розказала світові Марія, розповідає про війну в Україні. Марія, як уособлення України – сильна і незалежна, вона бореться з ворогом, уникаючи пострілів та куль, що летять у її груди. Спеціально до фестивалю у Франції дівчатка шили костюми, ескізи яких придумали разом із своєю наставницею хореографом Іриною Волянюк.
З кожним новим конкурсом, у якому талановиті збаражанки беруть участь і обов’язково привозять призові місця, росте їхня популярність, і все частіше маленьких збаразьких танцівників запрошують взяти участь у нових конкурсах, шоу, фестивалях, телепрограмах як в Україні, так і за її межами. – Ірина Романівна завжди радиться з нами, що ми хочемо танцювати, що нам подобається, що виходить найкраще, так само і ми дослухаємось до її порад, – хвалять свого педагога учні. – Ми навіть можемо обирати, на який фестиваль і в яку країну нам поїхати, ми спільно радимося і наш голос Ірина Романівна завжди чує і враховує нашу думку. Так і цього року, крім Франції, нас запрошували до Польщі, Болгарії, Грузії та Італії. Плануємо туди обов’язково з’їздити і виступити вже наступного року, – запевняють дівчатка.
Збаражанки раді, що з першого разу стали бронзовими призерами міжнародного конкурсу, але стверджують, що виступили не так, як хотіли. – Для першого разу ми виступили добре. Третє місце – не останнє. Будемо працювати далі, удосконалювати свої вміння, – каже Діана.
Та найбільше вражень у збаразьких школярок про Париж. – Там зовсім інше життя, ніж в Україні, – стверджують дівчата зі Збаража. Дуже сподобалася їм Ейфелева вежа. – Вона дуже велика, особливо здалеку вона дуже гарна. Там завжди дуже багато туристів. Щоб потрапити на верхівку вежі, потрібно довго чекати у черзі бо бажаючих піднятися на її вершечок і сфотографуватися – сила-силенна, ми вирішили не гаяти час, – розповідає Марія.
– Тріумфальна арка теж вражає, на ній такі цікаві візерунки, до речі, з неї можна побачити Ейфелеву вежу, з висоти арки вежа ще величніша і прекрасніша, – стверджує Діана.
– Ми жили у готелі у центрі Парижа, де багато фірмових магазинів з одягом, косметикою, а от продуктові магазини треба добряче пошукати. Ціни високі, бо Париж – то модне місто, – каже Софія.
Учасники конкурсу-фестивалю проживали у чотиризірковому готелі у центрі французької столиці, яким конкурсантів забезпечили організатори так само, як екскурсією до Діснейленду. Юним танцівницям із Збаража дуже сподобалися атракціони, особливо різні за ступенем екстриму «американські гірки». Неперевершені враження та емоції отримали дівчата і від відвідин діснеївської студії, де змогли не лише побачити, як створюються мультфільми та кінофільми, а самі стали учасниками знімального процесу, побачивши «кіно-кухню» із середини.
А ще сподобалося дівчатам кафе на території Діснейленду, яке було витримане в стилі «Дикого Заходу» і те, що там подають дуже великі порції їжі. Замовивши порцію курки з гарніром вони усі четверо нею наїлися, ще й залишилося. Вразило збаражанок, що у вечірні час Париж увесь в ілюмінаціях, на вулиці видно як посеред дня. В центрі Парижа не знайдете ні деревця, ні скверу, довкола самі будинки. Та найбільше вразили люди, які себе вільно почувають, без проблем сидять на сходах, не переймаючись що про них подумають оточуючі.
Відколи збаражани відкрили для себе танцювальний центр «Ларівель», їхнє життя кардинально змінилося. Популярність росте з кожним днем, з ними займаються найкращі хореографи з усієї України, які приїжджають в Тернопіль з майстер-класами. Дівчатка надзвичайно пишаються зустрічами із зірками і своїми кумирами – співаком, танцівником, учасником шоу «Х-фактор» та «Танцюють всі» Дмитром Монатіком (Monatik), фіналістом міжнародного сезону «Танцюють всі-9» Богданом Урховим, ведучою «Танці з зірками» Іриною Борисюк і багатьма іншими.
Дівчатка сповнені завзяття і мрій про нові країни та звершення, запевняють, що щоразу передивляються власні виступи, аналізують їх дуже ретельно і багато-багато працюють, щоб виправити помилки, досягнути майстерності виконавської та артистичної, бо прагнуть бути найкращими.
Наталка ПАРОВА, Народне Слово
