В Україні завершується процес об’єднання територіальний громад. Тернопіль став першим обласним центром України, який утворив об’єднану громади з сусідніми селами. Зазвичай, обласні центри не знаходять порозуміння з довколишніми громадими по всій Україні.
До Тернополя приєдналися Курівецька, Малашовецька, Чернихівська, Кобзарівська сільські громади. Інші сусідні до Тернополя сільські громади вирішили йти своїм шляхом.
Об’єднані з Тернополем села вже побачили переваги нового статусу
Тернопіль, як обласний центр, офіційно запросив до об’єднання навколишні села. Кожна сільська громада самостійно вирішувала чи приймати таке запрошення. Ті сільські громади, які добровільно погодились, стали частиною Тернопільської міської територіальної громади. Колишні мешканці сіл стали тернополянами, з усіма правами та обов’язками. Отримали право безкоштовно записати дітей у дитячі садочки міста, медичні послуги у муніципальних закладах охорони здоров’я тощо.
У селах, які стали частиною Тернопільської МТГ, створили Центри надання адміністративних послуг, де працюють місцеві мешканці. Проведені ремонтні роботи у будівлях шкіл та шкільних територій.
Для прикладу, вперше за історію села у Чернихові відкрили дитячий садочок. Відремонтовані фельдшерсько-акушерські пункти, які не ремонтувалися понад 40 років. Облаштоване вуличне освітлення. Забезпечені новою технікою будинки культури. Здійснювався поточний ремонт доріг, окремі з яких не ремонтувалися десятиліття. Між містом та селами в рамках МТГ організовано транспортне сполучення. У бюджеті 2020 року закладено понад 6,5 млн грн на розвиток інфраструктури у селах, які приєдналися до Тернопільської МТГ.
Села, що не захотіли бути з Тернополем мають свої плани
Кожна об’єднана територіальна громада має шанс на існування. Як каже українське прислів’я “разом і батька легше бити”. Все залежить від того, хто займає лідируючу позицію в новому проекті. В деяких сусідніх із Тернополем селах, які нещодавно прийняли рішення створити нову громаду, ці позиції займають старі депутати сільських рад, які десятилінняти «керували» своїми селами. Вони не хочуть позбутись своїх депутатських крісел у новостворених громадах, тому і підбурювали своїх односельців не об’єднуватись із обласним центром. Але насправді, все залежить від економічного підгрунтя — здатності забезпечити гідні умови проживання, будувати дороги, забезпечувати шкільними та дошкільними закладами, транспортом.
Економічна спроможність напряму залежить від кількості підприємств – платників податків у нових громадах. Малій громаді, звичайно, буде складніше ніж великій, пов’язаній з обласним центром. Але шанси на успіх є у всіх.
