“Ми будемо здійснювати промоцію вашого краю на міжнародній арені – як батьківщини продукції найвищої якості”
Г. Козовякін, Zernoff
Мабуть, на Чортківщині вже всі знають: на аукціоні продано Марилівський спиртовий завод, що простоював уже роками. Доля «Марилівки» особливо турбує місцевих людей. Добрий стан справ на заводі завжди означав, що громаді ведеться краще, і навпаки. Його відновлення – мрія багатьох і, схоже, вона здійснюється.
12 листопада ДП «Укрспирту» Марилівське МПД* та зберігання спирту у с. Нагірянка продано за рекордну ціну – 120 млн грн, що в 2,2 рази перевищує стартову ціну (54,7 млн. грн). Ця сума надійде до бюджету України, щойно процедуру придбання буде завершено. В аукціоні взяли участь 2 компанії, переміг Zernoff із Молдови.
Процес придбання має тривалу процедуру і ще досі не завершився.
Продали – чужим?
Завод стане власністю молдовського багатопрофільного підприємства, одним із основних є виробництво етилового спирту. Та навіть після новин про приватизацію в людей досі є сумніви, що об’єкт знову запрацює потужно, як раніше. У відповідь на публікацію про аукціон по Марилівці ми отримали чимало запитань від наших читачів. Хтось запитує, що далі, хтось обурюється, що Україну розпродують «з молотка» – чужим, ще декілька схожих питань – із підозрою, що завод чи то «вивезуть», чи то «поріжуть та продадуть». Словом, «зради» вистачає.
А ось новий співвласник заводу, Георгій Козовякін, упевнений: завод запрацює ще краще. Пан Георгій, попри життя у російськомовному середовищі, зараз активно вивчає українську мову. Це його повернення до свого українського коріння і особиста позиція.
– Пане Георгію, чому саме Марилівський спиртовий завод?
Марилівський завод обрали через вигідне розташування: багаті врожаї кукурудзи на Тернопільщині (4 місце в Україні) і легкий доступ на експортні ринки, на які ми зорієнтовані. Рішення про придбання було однозначним. Ми високо оцінюємо перспективи Марилівського виробничого майданчика. Ми сюди їздили по досвід ще багато років тому, і з заводом знайомі «не з паперів».
Маю сказати, що крім згаданих факторів, ми дуже цінуємо саме людей у галузі. Це – їх патріотизм, любов до рідного краю, непорушні наміри працювати над його розквітом та, безумовно, їх високий професіоналізм.
– Демонополізація спиртової галузі – на користь Україні? Ваша думка
Гадаю, демонополізація дозволить новим українським виробникам активно розвиватися в технологічному й технічному напрямку і стати учасниками європейського ринку. Також бенефіціарами цього процесу будуть компанії-виробники алкогольної, фармацевтичної та парфумерної продукції, завдяки доступу до якісного спирту. Переконаний, що Україна має всі можливості для того, щоб стати найбільшим гравцем на європейському ринку.
– Як вважаєте, прихід Zernoff в спиртову галузь України змінить її?
Зазвичай поява у галузі міжнародного гравця стимулює й піднімає на новий рівень ринок всіх його учасників. А здорова конкуренція всередині сприяє посиленню позицій країни-виробника на міжнародному ринку.
До розмови приєднався генеральний директор, Едуард Дьячук.
Йому адресуємо питання про конкретику:
— Пане директоре, чого чекати місцевим мешканцям, для яких робота заводу – мабуть, єдина причина залишатися жити на Чортківщині?
Чекати, що завод знову запрацює, звісно ж. Згідно наших виробничих планів, він працюватиме 24 години на добу, без вихідних, за виключенням планових зупинок на ремонт. Це забезпечить роботою працівників підприємства, які працювали на заводі до його придбання. А стабільне виробництво і ринки, до яких ми маємо доступ, зроблять доходи працівників та податкові надходження на всіх рівнях значно стабільнішими.
Співпрацюючи з постачальниками сировини з агросектору та послуг в галузі технічного і технологічного забезпечення, ми допоможемо у створенні доданої вартості, в тому числі – місцевих компаній-партнерів. Результатом буде ріст добробуту мешканців краю.
– При наборі нових місцевих кадрів – на які спеціальності звернете увагу?
Ми розуміємо, що трудовий ринок України, як і Молдови, переживає явний дефіцит кваліфікованого виробничого та інженерно-технічного персоналу. Тому, спираючись на багаторічний досвід, при наборі додаткових кадрів, насамперед плануємо набір на такі спеціальності:
– інженери,
– електрики,
– спеціалісти КВПіА.
Перевагу надамо людям з прагненням працювати, навчатися і ставати професіоналами своєї справи, у яких «горять очі». Наша задача – створити умови для того, щоб людям було комфортно працювати, розвиваючи свій край, а не шукати роботу за кордоном.
– Георгію Сергійовичу, українське коріння допомагає працювати в Україні? Вивчити мову для Вас важливо?
Ми пишаємось українським корінням і завжди були тісно пов’язані дружніми взаєминами із партнерами з України. За цей час багато чого навчилися і продовжуємо вчитися. В наших компаніях в Молдові працюють чимало колег родом з України: приміром, наш керівник HR-департаменту. Наша команда приділяє на вивчення мови навіть особистий час.
– Поділіться враженнями від знайомства з Чортківщиною. Що сподобалося, чого очікуєте від роботи в краї? Можливо, бачите додаткові причини розвивати бізнес саме тут…
Вражень багато. На Чортківщині одразу відчутно сильний історичний дух краю. Через нашу подальшу діяльність ми будемо здійснювати промоцію вашого регіону на міжнародній арені – як батьківщину продукції найвищої якості. В рамках стратегічного розвитку плануємо реалізувати проект із трейдингу зернових – для забезпечення сировиною не тільки нашого заводу в Україні, але й у Молдові. Так ми закріпимо надійне партнерство з сільськогосподарськими компаніями регіону, котрі вирощують кукурудзу. Їм не потрібно буде везти своє зерно кудись до моря, вантажити в портах… За обсягами закупівель ми їм надамо свій «порт».
…А до теми моря, води – маю після візиту в Чортків добру ідею: розвивати у вас плавання як спорт для школярів. Як кандидат в майстри спорту і великий прихильник цього напрямку, хотів би надалі відкрити у вас спортивні класи з плавання для дітей Чортківщини. Зробимо розрахунки, приєднаємось до спонсорства. Умови у вас у Чорткові є, я перевіряв, а тренерів – підтягну в Україну. Виховаємо кількох місцевих чемпіонів України.
То зрада чи таки перемога?
Спростувати чи підтвердити перспективи новопридбаного заводу сьогодні зможуть тільки фахівці. Ми розпитали про ситуацію Ігоря Ольшаковського, екс-директора Марилівського спиртзаводу, фахівця з колосальним досвідом, який розвивав завод у його «золоті часи» і знає чи не кожен момент з біографії «Марилівки».
– Ігорю Михайловичу, чи змогла би «Марилівка» відновитися самотужки, без продажу?
Попередньо було зроблено все, щоб не змогла. Завод був справді потужний, але обладнання вже морально і технічно застаріло. На відміну від інших заводів по Україні, тут добре збережена інфраструктура, що була відчутно якіснішою, ніж в інших. Решта потребує значних інвестицій.
Спиртова галузь в Україні вбита. Ринки – втрачено. Злочинні дії останніх десяти років у вищих ешелонах влади зробили все, щоб ця потужна сфера була паралізована і фактично зупинилася. Гірко дивитися сьогодні на об’єкти «Укрспирту» – це, переважно, привиди: залишилися самі назви…
Щоб галузь запрацювала, потрібні над зусилля. Тому приватизація – найкращий варіант на сьогодні. Разом з тим, на інвесторів чекає ще кропітка праця з вироблення документації на отримання ліцензії.
Наведу короткий приклад. Щоб завод був рентабельним, треба виробляти і продавати близько 4-5 машин спирту (120 –150 куб.м) щодня – без вихідних. Таке «осилити» може тільки крупний інвестор, або новий власник з досвідом роботи в галузі, який добре знається на ринку збуту цієї специфічної продукції. Те, що він нарешті з’явився у «Марилівки» – це добре.
– Ви знайомі з компанією Zernoff, її роботою. Які зміни прогнозуєте на заводі?
Знайомий дуже давно, ще тоді, як вони «Зерновим» не називались. Постійно споглядав позитивну динаміку розвитку підприємства. А про керівництво можу говорити лишень з позитивної сторони.
Тим часом, попереду в них – вироблення документації. Це, мабуть, буде дешевше, але організаційно складніше, ніж реконструювати завод. На це піде купа часу. А взагалі, підвести виробничий комплекс до європейських стандартів, враховуючи, що у нього десяток років нічого не вкладалося – боюсь називати суму.
– Отож, завод працюватиме. Можете навести кілька фактів на користь цього, що переконали б скептиків?
Знаю – переконати скептиків найпростіше зробленою роботою. Невдовзі ми побачимо всі плюси на власні очі. А поки – ось такі факти:
По-перше, громада отримає більше податків, люди – робочі місця та, сподіваюся, з гідною оплатою. По-друге, компанія-власник працює за стандартом повної утилізації відходів – тож ненависний усім «сморід» нас більше не потурбує. Знаю про це, адже доводилося ділитися досвідом переробки відходів з молдовськими партнерами вже давно.
Ну, і по-третє, це – відповідальний бізнес, що починається з відповідального власника. Ми знайомі з партнерами із Молдови не перший рік, спілкуємося на різні теми. Що ж, гадаю, цього вже досить. Решту – покаже час.
Довідково
Zernoff SRL (2001) належить румунській компанії Viteza Optim SRL (бенефіціари – Денис Чібізов та Георгій Козовякін). Найбільший у Молдові виробник нейтрального етилового спирту (ENA), який отримують із зернового спирту. Нині виробнича потужність заводу в Молдові сягнула 3 млн літрів спирту на місяць.
Це означає, що крім відновлення заводу, сільське господарство краю отримує великий ринок збуту зернових. Потреба Марилівського спиртового заводу в зерні – бл. 200 тис. тон на сезон, що складає орієнтовно 10% всього зерна, що збирається в Тернопільській області.
В Україні триває процес демонополізації спиртової галузі. Розпочавши у жовтні, до кінця поточного року Фонд держмайна запланував продати 41 завод ДП «Укрспирт», за що очікують виручити від 1,1 до 2 мільярдів гривень. Сьогодні запущено більш як 15 аукціонів, і продаж Марилівського МПД станом на кінець листопада – найдорожчий.
Крім можливості виходу на ринок України ліцензією, інвестор зможе отримати ліцензію на новозбудовані заводи (після липня 2021 року). Крім того, обов’язковими умовами приватизації є збереження профілю та не менш як 70% виробничого персоналу.
Приватизувати спиртовий завод мають змогу як юридичні, так і фізичні особи, і резиденти, і нерезиденти. Винятком є заборона для осіб, пов’язаних з державою-агресором та осіб, внесених до санкційних списків. Заборонені також інвестиції з офшорів.
* МПД – місця провадження діяльності та зберігання спирту, група окремого майна, що включає будівлі, устаткування, рухоме майно та інші засоби, що можуть забезпечити повний виробничий цикл.
