Музична сім’я з Тернополя започаткувала незвичний бізнес у Словаччині. Про це пишеТерноград. Наталія та Сергій Гаврилко – молоде подружжя музикантів з Тернополя, що змінило у словаків погляд на фаст-фуд.
“Шампіньйоновий, помідоровий, шпинатний, сочевичний, селеровий, буряковий, моркв’яно-імбирний, сирний, гаспачо, гарбузовий, суп з броколі — і це ще не весь перелік рецептів. – розповідає пані Наталія, власниця кафе. – Обов’язково подаємо їх зі свіжою петрушкою чи базиліком. Кожен охочий може додати в суп приправи (сіль,перець, куркума), насіння (гарбузове, льон, чіа, кунжут) чи гострі соуси. Готуємо ще лимонади та смузі. Уся їжа без консервантів, тільки свіжі продукти”.
Кожного дня у них на вибір чотири супи. Два-три однакових щодня, а четвертий –суп дня, що постійно змінюється.
“Загалом використовуємо близько десяти рецептів, щоб урізноманітнити меню. Наприклад, цього тижня уже будемо варити суп, який виграв конкурс на найкращий. Люди пропонували свої варіанти, і переміг суп із зеленого горошку з мигдалем. – веде далі жінка. – Також плануємо робити тематичні дні різних національностей. Збираюся знайти в архівах улюблені супи композиторів та відомих співаків. А ще – додавати до меню салати з собою та десерти. Коштує суп від 2.30 до 3.10 євро”.
Усі супи – кремові, і їдять їх без ложечки, одразу із запечених стаканчиків. Для цього використовують піч, що продумана спеціально для випікання двох стаканів одразу за 3-5 хвилин. У ній відповідна температура та форми, що забезпечують рівномірне випікання.
“Стакани ми виготовляємо із тіста одразу перед споживанням зранку і до самого вечора. Тому вони завжди свіжі. – розповідає засновниця закладу. – А видаємо замовлення буквально за 30 секунд. Наш заклад розташований поблизу зупинки. І часом люди просять обслужити їх максимум за хвилину, адже вже відправляється
трамвай. І ми встигаємо. Запари бувають хіба в обідній час, коли дуже багато клієнтів. Але попри це, нікого не залишаємо без уваги”.
“Спершу думали про кав’ярню чи піцерію, але хотілося чогось особливого та унікального. Одного недільного вечора, коли я гортала стрічку новин у Фейсбуці, натрапила на статтю про супи у їстівному горнятку. Автором цієї ідеї є українець Кирил Пузенко. А Євген Адінцов, теж українець, відкрив такий заклад у Польщі. Наступної неділі ми вже куштували цей суп у Варшаві. І твердо вирішили – цю українську ідею мусимо втілити і в Кошицях”.
Працівники, до речі, тут усі захищені законом. За не зареєстрованого працівника –штраф від 2000 євро. З оформленням допомогли юристи, адже потрібно було дуже багато дозволів та документів. Нам пощастило, що маємо дозвіл на проживання, бо працюємо на державній роботі. Далі – реалізація дизайну та закупівля необхідного обладнання. Усе у надшвидких термінах. Але вже 12 червня ми вручили перший суп”.
Із дня в день жінка у кухарському капелюсі та фартушку готує смачні супи. А ввечері вкладає волосся, одягає чорну сукню і грає на скрипці в опері.
Фото: Наталія Баран
А допомагають молодому подружжю ще двоє українських працівників. Приходять усі о 7:30, щоб до десятої встигнути приготувати всі супи та замісити тісто. І хоч заклад працює лише три місяці, позитивних відгуків про нього – сотні. Першого місяця клієнтів було дуже мало. Але вже у липні їх стало стільки, скільки їм прогнозували мати за рік роботи.
“Раніше заклад працював на дві години менше, але самі клієнти попросили трохи продовжити робочий день. Багато людей йдуть з роботи і смакують суп, приходять цілими сім’ями, з маленькими дітками. Приводять друзів та іноземних гостей.
Серед клієнтів поляки, італійці, англійці, канадці, чехи. А українців за увесь час, може, з десяток лише був. Про нашу новинку пишуть популярні словацькі видання, розповідають на іноземному телебаченні. І всюди говорять, що ми – з України”.
Джерело: Вікторія СЕРЕДА, СВІТ.UA
