Неприємна ситуація сталася у Тернополі, а саме в обласній бібліотеці для дітей. Здавалося б не серйозний конфлікт, але він підняв на поверхню чимало питань, зокрема, чи не застарілі ті норми і закони, на які орієнтується книгозбірня у своїй роботі?
Першою про конфлікт у соцмережі фейсбук написала переселенка Катерина Посохова. Вона із сином звернулись у книгозбірню за книжкою, і вислухала у свою адресу чимало “історій про переселенців”.
“Більше 2 років в Тернополі Свят ходив в міську бібліотеку біля школи. Перечитав багато, жодних нарікань не мав. В черговий візит бібліотекар порадила звернутись до значно більшої – обласної бібліотеки. І ось тут ми дізналися, що дитина в Тернополі “не своя”, а які можуть бути книги для не своїх?
За 2 обрані книги (старенькі і в ганебному стані) на абонементі нам виставили рахунок у 600 грн. Така, типу, застава, бо довіри до нас нема. Ми щиро здивувалися. На що почули оце все про “можете написати “слава росії”, ” такі як ви вже багато книг у нас потягли”. Але ж які ми? Офіційно зареєстровані в місті, працюємо, навчаємось – дитина в місцевій школі, має відмінні успіхи”, – написала Катерина.
Тоді книжки Святу все ж видали, але історія продовжилась при поверненні.
“Прочитали. Приходимо здавати – вчасно, книги цілі. Перше, що каже бібліотекар – більше вам книг без застави не дамо. Чому? Розмовляйте з директоркою – так написали на вашому формулярі. Далі знову тривала розмова з директоркою, її заступницею. Знову чуємо всі догми світу про переселенців, яким не можна довіряти хоч скільки б вони жили в Тернополі.
Намагаюсь спокійно апелювати до Конституції, де всі громадяни рівні тощо. У відповідь – або платіть, або ідіть, або поліцію викликаємо”, – розповідає Катерина Посохова.
Про ситуацію швидко стало відомо. На сторінці бібліотеки відреагували на допис не менш емоційно. Але все заперечили.
“Найперше – категорично відкидаємо звинувачення про дискримінацію читачів з інших регіонів України! З 2014 року, а надто після повномасштабного вторгнення росії на територію України, Тернопільська обласна бібліотека для дітей обслуговує, надає інформаційну, соціальну, психологічну та іншу необхідну підтримку маленьким та дорослим громадянам…
Щодо видачі книг під заставу, а не «рахунок у 600 грн», як пишуть автори публікації. З метою збереження книжкових фондів працівники бібліотеки керуються «Інструкцією про порядок застосування в обласній бібліотеці для дітей грошової застави», в якій чітко прописані правила видачі під грошову заставу особливо цінних документів, книг представлених в обмеженій кількості. А також грошова застава передбачена для тих осіб, які не мають зареєстрованого постійного місця проживання в Тернопільській міській ТГ”, – написали у книгозбірні.
Але усі переселенці офіційно реєструються в органах соцполітики в тій чи іншій громаді, коли починають там проживати.
Окрім того, Конституційний Суд України своїм рішенням (№ 15-рп/2001 від 14 листопада 2001 року) визнав інститут прописки неконституційним. В 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким було введено правило добровільної реєстрації громадян за місцем проживання або перебування.
У правилах користування обласної бібліотеки для дітей також є пункт “5.5. Надавати платні послуги відповідно до чинного законодавства”. Але, відповідно до даних Верховної ради, наказ Міністерства культури і мистецтв України “Про затвердження Інструкції про порядок застосування в бібліотеках України грошової застави за особливо цінні книги та об’єкти користування” – втратив чинність від 08.08.2011 року.
Окрім того, у коментарях до допису на сторінці бібліотеки чимало людей цікавляться, на підставі чого не фінансова установа бере грошову заставу за книги? Де ці гроші зберігають та хто несе за них відповідальність.
Та найбільше обурило людей те, що працівники бібліотеки, судячи із допису Катерини Посохової, звинуватили дитину у тому, що вона може написати у книзі слова, типу “слава росії”. Чи це не є справжньою дискримінацією – наперед звинуватити когось у чомусь, орієнтуючись на упереджене ставлення, у цьому випадку, про переселенців.
Також візначимо, чимало містян підпримали книгозбірню і її працівників. Подякували за роботу і проєкти, зокрема, і для переселенців.
Обговорення