У четверту річницю з дня трагічної загибелі, в Тернопільському кооперативному торговельно-економічному колежі молитвою вшанували пам’ять Героя України, наймолодшого Героя Небесної Сотні, студента коледжу Назарія Войтовича та всіх Героїв Небесної Сотні.
20 лютого 2014 року – дата смерті Назарія Войтовича, учасника Євромайдану, студента Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, Героя України, наймолодшого з Небесної сотні.
Назар Войтович поїхав до Києва вночі 19 лютого, а вже наступного дня під час протистоянь на Майдані хлопця вбили з вогнепальної зброї. З друзями до Києва він прибув пів восьмої ранку, а за дві години на дзвінок від мами замість сина відповіла волонтерка з Михайлівського собору, яка повідомила, що Назара вбито пострілом у голову. Снайперська куля влучила хлопцеві в обличчя і вийшла через хребет. Зі слів одногрупників ще в середу, 19 лютого, Назар був на парах, а ввечері мав тільки віднести до автобуса, який їхав на Київ, речі для столичного майдану. В останню хвилину чомусь вирішив, що й сам поїде. Це рішення коштувало йому життя.
У Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі студенти й викладачі облаштували Куток пам’яті Назарія Войтовича, де відтворили символьні елементи Майдану: шини, ялинку, бруківку, на стендах розмістили світлини Назара під час навчання, а також графічні роботи його авторства.
На запрошення дирекції коледжу в навчальному закладі відбулась поминальна панахида, яку очолив архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор. На заході владику супроводжував ключар кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени прот.Євген Заплетнюк і протодиякон Юрій Коханський. До спільної молитви долучились рідні Назарія, заступник начальника Управління освіти і науки Тернопільської ОДА Ганна Зварич, дирекція, викладачі, студенти коледжу.
Назарія завжди називали дитиною-янголом, на жаль, йому судилось стати янголом Небесної Сотні.Студенти коледжу провели реквієм пам’яті Назарія «Плакав білий Янгол за плечима…». У віршах і піснях, присвячених Назарію, студенти передали почуття суму, біль втрати й віру в мирне й щасливе майбутнє України, за яке самовіддано боролась Небесна Сотня.
Молодий юнак з надзвичайно великою душею та добрим серцем — так Назарія згадують друзі. «Він показав приклад як любити та захищати нашу Вітчизну, як не бути байдужим до її долі» — сказав у поминальному слові архієпископ Нестор. Таким Назарій назавжди залишиться у наших серцях!
Пробачте, мамо, що не зміг мовчати,
Коли на гідність стали чобітьми.
Оця війна не мною розпочата,
Та я Вкраїну затулив грудьми
