Кутя по-тернопільськи залишається однією з головних страв різдвяного столу на Тернопільщині. Цьогоріч жителі краю втретє відзначатимуть Святвечір за новоюліанським календарем — 24 грудня. Попри традиційний склад страви, родини з року в рік доповнюють її новими інгредієнтами, зберігаючи водночас символіку та родинні звичаї. Про це пише «20 хвилин».
Кутя — одна з найдавніших страв української кухні. Її готують тричі: на Святвечір перед Різдвом, у Щедрий вечір та напередодні Водохреща. Саме з куті традиційно починається різдвяна вечеря. Тернополяни зізнаються, що рідко дотримуються точних пропорцій — більшість інгредієнтів додають «на око», орієнтуючись на смак родини.
З вишнями, халвою та шоколадом
Майстриня Ірена Парніцька з Підволочиська ділиться родинним рецептом, який передавався з покоління в покоління. До традиційної куті вона додає халву, вишневе варення та чорний шоколад.
«Добре відваріть пшеницю. У макітрі перетріть мак із цукром – орієнтовно 250 грамів. Далі запарте та перемеліть родзинки. Додайте мед і халву – залежно від того, наскільки солодку кутю любите. Усе ретельно перемішайте та залийте холодною кип’яченою водою. Зверху викладіть вишневе варення, терті горіхи та чорний шоколад. Смачного», — розповідає Ірена Парніцька.
За її словами, за цим рецептом кутю готувала ще бабуся, щоправда, без шоколаду — це вже сучасне доповнення. У родині страву роблять рідкою, щоб їсти ложкою.
Кутя з вином
Жителька села Залізці Світлана готує одразу кілька варіантів куті. Один із них — з додаванням вина.
«Вистачить однієї склянки пшениці або перловки, орієнтовно по 100 грамів родзинок, горіхів і маку. Також знадобляться мед, виноградний сік та вино – за смаком, по одній-дві столові ложки», — пояснює жінка.
Пшеницю або перловку замочують і варять до готовності. Мак перетирають до появи «молочка», родзинки запарюють, горіхи подрібнюють. Усі інгредієнти змішують, додають виноградний сік, трохи вина та мед.
«Щоб кутя прилипала до стелі»
У родині Ірини Швець з Великої Березовиці зберігають поєднання традицій із різних регіонів. За її словами, у дитинстві кутю несли до столу, кудахкаючи, «щоб кури гарно неслися», а після вечері ложку кидали до стелі.
«У нашій родині готують лише густу кутю. Після вечері ложку кидають до стелі: якщо прилипне – рік буде вдалим і для врожаю, і для сім’ї», — розповідає пані Ірина.
Основу становить пшениця або перловка, мак, волоські горіхи та мед. Усі інгредієнти змішують без зайвих добавок.
З молоком і цукатами
Переселенка з Донеччини Олена Іванюк, яка нині живе на Чортківщині, готує кутю з молоком і вершками.
«Молоко змішайте з водою та закип’ятіть, додайте пшеницю й варіть до готовності. Дайте каші злегка охолонути, після чого додайте мед і вершки», — ділиться вона.
Після цього страву накривають і залишають настоюватися 40–50 хвилин. Наприкінці додають цукати або сухофрукти. За словами господині, вершки краще брати з вищою жирністю.
У глиняній мисці — обов’язково
У родині Софії Демків з села Грабовець переконані: головне в куті — не кількість інгредієнтів, а з якою турботою її готують.
«Кутю завжди подаємо в глиняній мисці», — зазначає жінка.
За її рецептом, кілограм пшениці варять до готовності, окремо перетирають мак, готують сироп із води та цукру, додають горіхи й усе змішують перед подачею.
Читайте також: Графік відключення світла в Тернополі та області на 23 грудня
Графік відключення світла в Тернополі та області на 23 грудня
