Військовий з Тернопільщини Ігор Гринчук – головний сержант 9 роти 65 окремої механізованої бригади. Чоловік воює від початку повномасштабної війни. 5 місяців лікувався після поранення, а зараз знову повертається на службу, розповідає Суспільне.
Ігор Гринчук має комерційну освіту, у минулому працював будівельником. Коли почалась повномасштабна війна, він був на заробітках у Польщі. Каже, одразу прийняв рішення повернутися в Україну.
“24-го в нас почався повномасштабний наступ, а 26-го я вже їхав, а Україні, ще один був на кордоні. Мільйони людей всі – “на поляки”, а я такий один з торбами йду на кордоні. Ще полька на кордоні каже: “Куди пан їде?”, ну, кажу: “Додому”. Вона каже: “Там же ж війна”, я кажу: “Того і їду”, — каже Ігор Гринчук.
Спершу Ігор Гринчук планував йти у тероборону.
“Я як приїхав в Україну, одразу почав шукати якусь бригаду, щоб бути корисним. Спочатку пішов в ТРО наше, але, бачу, в ТРО тут нічим не будеш корисним і пішов у військкомат, добровільно, там якраз створювали нашу бригаду і так я потрапив в 65-тку”.
Після трьох місяців підготовки, каже Ігор, потрапив на фронт. Був командиром взводу. Він згадує своїх бойових побратимів.
“Всі хлопці дуже достойні. Шкода, що половини майже вже немає. Поховали молодих хлопців”, — розповідає військовослужбовець.
Під час боїв боєць отримав три поранення.
“В нас була позиція, на яку ми мали зайти, зайняти її, тобто там були наші противники, знищили їх, кого взяли в полон і утримати позицію. Наші оператори дронів бачили, як противники йшли з рюкзачками, покидали позиції. Ми вирішили зайняти їхню позицію, поки вони втікають. Ми зайшли трохи далеко і нас почали просто тотально обстрілювати. І там я вже отримав своє поранення. Мене поранили ввечері, а евакуйовувався я аж на наступний день вранці”, — каже Ігор Гринчук.
Після осколкового поранення він 5 місяців перебував на лікуванні, переніс дві операції. Зараз, каже Ігор, знову повертається у стрій, хоча травма ще дає про себе знати.
Військовий отримав нагороду – орден за мужність від президента.
“Обсяг виконаної роботи мною і моїми хлопцями був оцінений. Отримати нагороду з рук самого президента – воно того варте, я думаю”.
Ігор Гринчук каже, війна змінила його світогляд.
“Дуже міняються цінності, особливо на війні, тепер більше відчуваєш оці родинні моменти. Якщо раніше на них не звертав уваги. Там, піти, обійняти дітей, поцілувати – воно дорого вартує”.
“Ігор – сам по собі людина така, що за ним йдуть, він за правду. Хто його знає, то всі знають, який він є. І, чесно, я навіть не сумнівалась, що він піде, коли це все почалось. Ну, важко. Особливо після поранення багато пережили “, — розповідає дружина військового Тетяна Гринчук.
У вільний час військовий веде сторінку в Тіктоці та вже має плани на майбутнє.
“Відкрию ФОП і буду продавати бруківку з Червоної площі Кремлівської”, — каже Ігор Гринчук.
Головне фото: Ігор Гринчук.
