У березні 2026 року наукова та культурна спільнота Тернопільщини відзначила знакову подію у сфері філології — вихід у світ та презентацію навчально-методичного посібника «Поетичний переклад. Польські поети XX – XXI століть у перекладі Галини Гордасевич: порівняльний аналіз».
Видання, що побачило світ у тернопільському видавництві «Крок», є результатом багаторічної праці доктора філологічних наук, професора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Олександра Глотова. Книга не лише повертає із забуття перекладацький доробок видатної кременчанки Галини Гордасевич, а й стає фундаментальним інструментом для підготовки майбутніх філологів.
Історія створення: 20 років очікування
Шлях книги до читача був непростим. Попри те, що основний масив перекладів був готовий давно, вони не увійшли до тритомника творів письменниці, виданого у 2006–2009 роках. Лише за сприяння сина поетки, Богдана Гордасевича, та фінансової підтримки Кременецької міської ради й мецената отця Івана Мазурчука, матеріали вдалося систематизувати у форматі навчального посібника.
Важливим аспектом видання є міжнародне рецензування, яке здійснили провідні славісти: професор Алла Татаренко (Львів) та доцент Мирослава Кавецька (Хелм, Польща).
Структура та змістове наповнення посібника
Книга побудована як комплексне дослідження, що поєднує теорію перекладознавства, біографістику та практичний матеріал для аналізу.
Теоретичний фундамент
Перший розділ присвячений основам українського перекладу. Автор спирається на спадщину класиків: Максима Рильського, Миколи Лукаша, Григорія Кочура. Тут розглядаються ключові концепції:
Українізація тексту: стратегія, за якої переклад сприймається як органічний твір українською мовою.
Збереження музики слова: відтворення фонетичного та ритмічного малюнка поезії, що є найскладнішим завданням при перекладі з польської через різну акцентуацію мов.
Постать Галини Гордасевич
Другий блок видання розкриває життєвий шлях поетки через призму її «кременецької ідентичності». Особлива увага приділена її вмінню поєднувати вірність оригіналу з виразною українською інтонацією.
Об’єкти порівняльного аналізу
Центральна частина посібника містить переклади та біографічні довідки знакових польських авторів:
Леопольд Стафф (філософська лірика);
Марія Павліковська-Ясножевська (жіноча психологічна поезія);
Болеслав Лесьмян (символізм та неоромантизм);
Казімеж Пшерва-Тетмаєр (модерн);
Константи Ільдефонс Галчинський та майстер фрашок Лех Конопінський.
Методичний інструментарій та умови навчання
Посібник розроблений для поглибленого вивчення курсу теорії та практики перекладу. Він містить чітко структуровані умови для студентської роботи:
Алгоритм порівняльного аналізу:
Лінгвістичний рівень: зіставлення лексичних одиниць.
Стилістичний вимір: аналіз збереження авторських метафор.
Культурний контекст: як перекладач адаптує польські реалії для українського читача.
Практична інтерпретація: створення власних варіантів перекладу на основі запропонованих моделей.
Навчальні модулі: Посібник включає чотири великі тематичні частини, що охоплюють етапи перекладу, стратегії та тактики, а також категорії еквівалентності й адекватності.
Контроль знань: Для перевірки засвоєння матеріалу додано типові тестові завдання, питання для колоквіумів та бліц-опитувань.
Бібліографічна база: Видання завершується потужним списком літератури, що налічує майже 300 джерел, включаючи сучасні цифрові ресурси.
Значення для сучасної філології
Головна цінність праці професора Олександра Глотова полягає в тому, що він створив «міст» між двома культурами. Як зазначає автор, український читач має право на ці тексти, адже Галина Гордасевич змогла передати не лише зміст, а й тонку «музику» польського слова.
Презентація видання в стінах академії стала місцем зустрічі поколінь — від досвідчених науковців до студентів, які тепер мають у руках унікальний матеріал для професійного зростання.
Читайте також: У Тернополі розпочалося висунення кандидатів на здобуття Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких за 2026 рік
