У кілька разів більші податки на нерухомість, інтернет та мобільний зв’язок, акциз на тютюн і пиво. А ще збільшення податків для фермерів та нові повноваження для податкової служби. Це далеко не всі пункти законопроекту №5600, за який 1 липня проголосували 264 народних депутати у першому читанні.
У ЗМІ законопроєкт назвали “антиахметівським” через те, що ним пропонується підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізуються компанія “Метінвест” Ріната Ахметова), а також запровадити акцизний податок на електроенергію, вироблену з сонячних та вітрових електростанцій. І саме ДТЕК Ріната Ахметова є власником найбільших потужностей “зеленої” енергетики в Україні.
Ініціатори ж просували законопроект як «антиолігархічний». Але в проекті Закону є норми, які стосуються не «боротьби з оліграхами», а малого і середнього бізнесу. А от контролюючі органи матимуть більше інструментів для тиску на бізнес. І це далеко не всі зміни, які чекають на українців. Та про це згодом, а спершу – слово народним депутатам, які підтримали цей законопроєкт. І оскільки усі нардепи з Тернопільщини тиснули кнопку “за”, то ми вирішили розпитати чому. Бо все ж рішення прийняли монобільшістю, та чи розуміють народні обранці ризики документу.
Перед нами список номерів народних обранців. Телефонуємо до кожного із них по черзі. Спершу набираємо Людмилу Марченко. З п’ятої спроби, та все ж ми до нардепки додзвонились. Вона пояснила, за законопроект проголосувала, виключно через пункт про руду. Адже збільшення податку на видобуток цієї корисної копалини – посприяє надходженням до держбюджету. Нардепка також зазначила, що тут ідея лише позитивна. Але такий закон, як подав Мінфін, у жодному випадку не підходить.Про інші пункти – ні слова. Хоча Людмила Марченко запевнила – поки документ не доопрацють, більше за нього не голосуватиме.
Наступний у нашому списку – Ігор Василів. Він підняв одразу і відповів на ряд запитань. У нього своє виправдання – зазначив, підтримав, бо законопроєкт дозволить унеможливити збагачення олігархів. А також дасть можливість отримати гроші з олігархів, які підуть у державний бюджет. Знову ж таки, про фопів, аграріїв, податки та нерухомість Ігор Василів, як і його колега, у проєкті закону ніби й не читав.
Поспілкувався з нами і нардеп Андрій Богданець. Він пояснив, тиснув кнопку “за” насамперед для того, аби законопроект пройшов далі, не більше. Оскільки переконаний, документ потребує значних доопрацювань. І вони в нього є, зокрема від комітетів є вказівки щодо аграрної сфери, податкової системи.
Народний обранець пообціяв – без правок законопроєкт далі не пройде. Головне ж, аби гроші олігархів контролювати. А які наслідки для українців від прийняття усіх інших пунктів – таке враження, що ніхто й не аналізував.
Останній, хто пояснив чому голосував “за” законопроєкт 5600 – Володимир Гевко. Із ним нам теж не вдалось з першого разу поговорити, та врешті свою позицію прокоментував. За його словами, у цьому проекті є дуже важлива ініціатива, яка може дуже суттєво змінити показники бюджету. Вона стосується руди. Це було першочергове, для чого цей законопроект взагалі писався.
У соцмережах Гевко прозвітував про виконану роботу минулого пленарного тижня, але в перелік не вніс законопроєкт 5600, чомусь таким досягненням хвалитись не став.
Все ж таки руда – ключовий і чи не єдиний пункт в документі, який змусив нардепів підтримати законопроєкт. Однак позицію трьох народних депутатів ми не почули. З Іваном Чайківським напряму навіть не поспілкувались. Його помічник пояснив, що наразі нардеп у відрядженні. На фейсбук-стоінці нардеп писав, що шукає колорит в Одесі. Іван Калаур не знайшов часу, аби озвучити свою позицію.
А Микола Люшняк заборонив використовувати запис розмови. Все з телефонного діалогу робимо висновок – голосував «за», бо цей документ дозволить збільшити зарплати та пенсії для українців за рахунок додаткових і вагомих надходжень.
Після десятка дзвінків і запитань робимо прості підрахунки – народні депутати з Тернопільщини від «Слуг народу» підтримали у першому читанні законопроєкт 5600, бо там є 4 пункти, які варто реалізовувати.
Насправді ж законопроєкт пропонує близько 40 податкових новацій. Податкова може напряму вимагати оплатити борги, без звернень до суду. Штрафуватимуть без можливості оскарження, або оскаржувати можна буде вже після оплати штрафу. Обмежують право на бюджетне відшкодування ПДВ для окремих категорій платників. Від ФОПів вимагатиметься у будь-якому місці продажу вести товарний облік з інвентаризацією. З ФОПів 4 групи виключають фермерів, які розводять домашню птицю. При продажі трьох і більше об’єктів нерухомості податок буде не 5%, а чомусь 18% в рік. А аграрії, продаючи врожай з ділянки пів га мають платити податок 18% від доходів. Хоча зараз цей поріг – 2 га.
Перелік далеко не повний, але і експерти, і пересічні українці розуміють – ці пункти не збільшують, а зменшують податкові надходження.
До речі, законопроект критикували «Європейська бізнес-асоціація», Американська торгівельна палата і Союз українських підприємців. Вони побоюються, що цей одіозний законопроєкт посилює кризу в економіці.
А от експерти дослідницької компанії «Актив Груп» вважають, що законопроєкт №5600 у разі прийняття, стане одним з найважливіших факторів, який разом з війною, економічною кризою та пандемією гальмуватиме в майбутньому економічне зростання України. На цьому наголосив засновник дослідницької компанії «Актив-груп» Андрій Єременко.
Експерт додав, якщо збільшення податків на даному етапі пересічного українця не стосується, то вже через пів року зміни будуть відчутними. До прикладу, якщо збільшать податок для фермерів – вартість хлібобулочних виробів неодмінно зросте. Або ж не забуваємо про введення акцизу в розмірі 3,2% на електроенергію, яка згенерована зеленими електростанціями.
А от старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин на сайті ЛБ.уа аналізує зміни, які стосуються ринку нерухомості. У сфері будівництва житла через чергову спробу запровадити оподаткування ПДФО доходів від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості за ставкою 18% (замість 5%), що, зокрема, суперечить новій редакції норми, передбаченої у президентському проєкті про нульове декларування (№ 5153), який прийнято в парламенті як закон 15.06.2021 року. Водночас пропонується почати оподатковувати ПДВ операції на вторинному ринку житла (наразі ці операції звільнено від оподаткування), що іманентно призведе до зростання вартості житла для населення та є порушенням пункту 1 статті 135 базової Директиви ЄС 2006/112 від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та, відповідно, євроінтеграційних зобов’язань України.
Питання залишається відкритим, чому народні обранці голосують за завідомо небездоганні законопроекти, та який у результаті ми отримаємо Закон.
Нагадаємо, що Рада підтримала законопроєкт лише у першому читанні, при цьому не скоротивши термін подачі правок до другого читання. Остаточний варіант законопроєкту може відрізнятися від ухваленого 1 липня документа.
