У п’ятницю, 18 квітня 2025 року, християни східного обряду відзначають Страсну п’ятницю — один із найтрагічніших і водночас найдушевніших днів у церковному календарі. Цей день присвячений спогаду про страту Ісуса Христа на хресті — кульмінаційний момент Страсного тижня.
День страждань і прощення
Згідно з Євангелієм, саме в п’ятницю Ісус Христос був засуджений до смерті римським намісником Понтієм Пілатом і розіп’ятий на горі Голгофі. Разом із ним стратили двох розбійників: один глузував і загинув у гріху, інший покаявся і був помилуваний Христом. Церква вірить, що цією смертю Син Божий спокутував гріхи всього людства.
Як вшановують цей день
Страсна п’ятниця є найскорботнішим днем у церковному році. У храмах не правлять Божественну літургію, натомість читають Євангеліє про Страсті Христові. О третій годині дня — годині смерті Ісуса — виносять плащаницю, а під час вечірні віряни обходять храм із молитвами.
Віруючі дотримуються суворого посту: до обіду — повне утримання від їжі, після — дозволені лише хліб і вода. Також цього дня не веселяться, не святкують і не влаштовують забав. Дозволено лише молитву, тишу та внутрішнє очищення.
Що заборонено у Страсну п’ятницю
У цей день не можна:
- вживати м’ясні, рибні та молочні продукти;
- займатися важкою працею, прибиранням, рукоділлям;
- користуватися сокирою чи рубати дрова;
- влаштовувати розваги, весілля, гучні застілля та пити алкоголь.
Водночас, за народною традицією, у Страсну п’ятницю дозволено садити й сіяти — вважається, що такі рослини добре приживуться.
Народні прикмети дня
За повір’ям, якщо на Страсну п’ятницю дощ — весна буде дощовою. Сонячна погода обіцяє теплий остаток весни, а гроза — щедрий врожай зернових. Випечені цього дня паски виходять особливо смачними, але куштувати їх можна лише в неділю — на Великдень.
Страсна п’ятниця — день мовчання, молитви й глибоких роздумів. Це час, коли кожен може подивитися у своє серце й наблизитися до справжнього сенсу Великодня — перемоги життя над смертю.
