Незважаючи на протести громадськості, в Україні таки не відмовилися від ідеї будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дністрі.
Чиї інтереси відстоює “Укргідроенерго”? Держави чи сумнівних приватних фірм, яким вона щедро роздає багатомільйонні підряди?
8 грудня в системі ProZorro ПАТ “Укргідроенерго” — УГЕ — оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування на будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС. Очікувана вартість — 155 млн грн.
Згідно з тендерною документацією проектування здійснюється на підставі “Програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року”, схваленої урядом 13 липня 2016 року.
Фінансувати ТЕО планується “власними коштами підприємства”. Як відомо, УГЕ є власністю держави і перебуває в підпорядкуванні Мінпаливенерго. Отже, теза про власні кошти підприємства доволі лукава.
Ці кошти складаються із заробітку від продажу електроенергії з державних ГЕС Дніпровського каскаду, Дністровської ГЕС, Дністровської ГАЕС та із залучених під державні гарантії коштів міжнародних фінансових установ. Тобто ТЕО буде розроблятися за державні кошти. На що ж їх витратять?
Про будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС стало відомо восени 2015 року, коли керівництво УГЕ провело робочі зустрічі з цього приводу. Згідно з оприлюдненим проектом Дністер планувалося перекрити шістьма греблями в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.
На думку фахівців УГЕ, будівництво каскаду ГЕС не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками та затримувати воду з атмосферних опадів заради збереження водних ресурсів.
Однак каскад ГЕС на Верхньому Дністрі не можна вважати аналогом каскаду ГЕС на Дніпрі та гідровузла Дністровської ГЕС. Зокрема — через меншу потужність ГЕС, меншу площу водосховищ і необхідність збереження руслових ділянок між водосховищами.
Такі плани викликали спротив місцевих громад, природоохоронних організацій і туристичної спільноти. Мешканці придністровських сіл злякалися затоплення осель та городів, туристи вказали на знищення рекреаційного потенціалу, екологи били на сполох через знищення унікальних екосистем.
Негативний приклад такої діяльності можна побачити зовсім поруч: за 100 км нижче за течією Дністра 30 років стоїть гребля Новодністровської ГЕС.
Крім того, більшість приток Дністра в межах Тернопільщини ще в радянські часи перетворені на каскад смердючих ставків. Ані менші розміри водосховищ, ані збережені руслові ділянки річкам не допомогли.
Облради проти
Позицію активістів підтримали органи місцевого самоврядування: 25 грудня 2015 рокуІвано-Франківська, а 3 лютого 2016 року Тернопільська облради проголосували за заборону будівництва ГЕС на Дністрі в межах області.
Якщо перше рішення було прийняте за гарячими слідами, то на Тернопільщині створили спеціальну комісію, яка протягом місяця ретельно вивчала документи і слухала всі зацікавлені сторони.
Тимчасом Мінекології заявило, що заплановане будівництво порушить закони “Про природно-заповідний фонд”, “Про Червону книгу”, “Про тваринний світ”.
В результаті буде знищено прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку “Дністровський каньйон”, частину природних комплексів національних природних парків “Хотинський” та “Галицький”.
Крім того, на думку міністерства, Дністер є середовищем риб, занесених до додатків конвенції про охорону дикої флори та фауни в Європі, а території названих національних парків є об’єктами-кандидатами Смарагдової мережі Європи, створення якої передбачене угодою про асоціацію з ЄС.
Таким чином, констатувало міністерство, побудова каскаду ГЕС на Дністрі призведе до порушення Україною своїх міжнародних зобов’язань.
55 мільйонів
Здавалось би, питання будівництва ГЕС на Верхньому Дністрі можна закрити і зосередитися на проектах, які не порушують законодавство і не викликають заперечення громадян. Наприклад — на реконструкції Дніпровського каскаду, на що в кінці 2015 року були отримані західні кредити.
Однак у липні 2016 року уряд без обговорення з громадськістю ухвалює “Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року”, де фігурують шість ГЕС на Дністрі. Це викликає обурення нового глави Мінекології Остапа Семерака.
У грудні оголошують багатомільйонний тендер.
Щоб задобрити громадськість і науковців, у тендерній документації з’являються вимоги про залучення провідних інститутів НАНУ до оцінки впливу проекту на природу та про можливість включення деяких водосховищ каскаду ГЕС до національного природного парку “Дністровський каньйон”.
На думку енергетиків, розробка ТЕО, проведення громадських слухань та отримання висновків експертиз дозволить ухвалити обґрунтовані рішення щодо місць розташування ГЕС. Рішення ж облрад і Мінекології не є висновками екологічної експертизи, тому тендер не порушує законодавство.
Харківські проектувальники
Тендер відкритий, але переможцем, ймовірно, стане ПАТ “Укргідропроект” з Харкова — колишній потужний державний проектний інститут. У 1990-ті роки він перейшов на ринкові рейки і нині входить до складу проектного комплексу “Грант”, що належить банкіру Саркісу Симов’яну (банк “Грант”).
Крім “Укргідропроекту”, в Україні нема інших установ, які можуть проектувати об’єкти великої гідроенергетики. Шанс на участь іноземних фірм — примарний. Технічна нарада між “Укргідроенерго” та “Укргідропроектом” з питання розробки згаданого ТЕО відбулася ще в далекому 2014 році.
Днями проектанти, аби відповідати формальним вимогам тендеру, звернулися до національного природного парку “Дністровський каньйон” з пропозицією бути субпідрядниками та виконати ТЕО “Сучасний стан та заходи розвитку НПП “Дністровський каньйон” при створенні Верхньодністровського каскаду ГЕС” і запропонували за це 620 тис грн.
Для парку це велика сума. Держава фінансує мінімальні потреби установи — зарплату та комунальні послуги. Ці кошти можна було витратити на туристичну інфраструктуру, охорону території та наукові дослідження.
До честі співробітників парку пропозиція була відкинута, що й не дивно. Ще рік тому начальник наукового відділу НПП “Дністровський каньйон” Олександр Вікірчак дослідив, що будівництво ГЕС несумісне з охороною природи і призведе до затоплення цінних природних комплексів.
Нецільове використання коштів?
Важко зрозуміти впертість державної компанії, з якою вона намагається витратити 155 млн грн на проектні роботи з будівництва незаконних ГЕС. Якщо рішення облрад про заборону будівництва є сумнівними, то закони “Про Червону книгу” та “Про природно-заповідний фонд” ніхто не скасовував.
Єдиний можливий шлях узаконити будівництво — змінити межі національних парків та інших об’єктів природно-заповідного фонду. Цей процес тривалий, вимагає внесення змін в укази президента, згоди науковців та Мінекології.
Енергетики знають про наявність територій заповідного фонду на Дністрі, але вони вважають, що висновок щодо шкоди будівництва ГЕС може з’явитися лише після проведення ТЕО, яке буде підлягати державній екологічній експертизі. Також після розробки ТЕО будуть проведені громадські слухання.
Складно уявити, як природі може не зашкодити будівництво ГЕС. Проте якщо енергетики впевнені у протилежному, то чи не варто почати саме з цього дослідження, яке б коштувало значно менше 155 млн грн? Однак вони йдуть іншим шляхом і наполягають на розробці ТЕО.
ТЕО за державні гроші буде виконувати приватна установа. Логіка проста: вийде “освоїти” 155 млн грн на проект — вже чудово. Вийде потім щось побудувати і “освоїти” — ще краще. Не вийде — нічого страшного, бо 155 млн грн на проекті вже “освоєні”. Теж немалі гроші.
Колізії права
Відповідь УГЕ щодо участі “Дністровського каньйону” в розробці ТЕО натякає на шлях, яким будуть обходитися зазначені природоохоронні обмеження.
“Участь НПП “Дністровський каньйон” у розробці ТЕО необхідна в разі проведення вишукувань на територіях, земельні ділянки яких у встановленому порядку оформлені як землі природно-заповідного фонду.
На інших землях, права парку на які не оформлені згідно з чинним законодавством, його участь або відмова від участі у вишукуваннях ніяк не обмежують розроблення ТЕО, хоча ПАТ “Укргідроенерго” зацікавлене в такій участі і співпраці з метою об’єктивної оцінки впливу”.
Отже, природно-заповідний фонд в розумінні УГЕ — це лише ті ділянки, на які НПП має державні акти на землю. Таких актів на заплановані під затоплення ділянки парк не має, як і більшість національних парків України. Причина у тому, що отримання державного акта вимагає значних коштів та часу.
До слова, журналісти вже ловили ПАТ “Укргідроенерго” на сумнівних тендерах. Наприклад, півмільярда на підготовку будівництва Канівської ГАЕС буде “освоювати” фірма з підозрою у відмиванні грошей.
Виникає питання: чиї інтереси відстоює “Укргідроенерго”? Держави чи сумнівних приватних фірм, яким вона щедро роздає багатомільйонні підряди?
Тимчасом світ активно відмовляється від греблевої гідроенергетики.
Прибуток від туризму та риболовлі більший, ніж прибуток від виробництва електроенергії. Сучасна альтернативна енергетика — це, передусім, вітрова та сонячна енергетика з мінімальним шкідливим впливом на довкілля.
