Близько 20 товстолобиків вагою 15-30 кілограмів та ще ряд іншої дрібнішої риби потрапили у браконьєрські сітки на Тернопільському ставі. Дрібнішу рибу повернули у водойму, велика ж майже уся загинула.
– Вочевидь, в день ми тоді випустили товстолобів, а вже ввечері вони поставили знову на те саме місце сітки, – розповідає начальник відділу охорони водних біоресурсів Тернопільрибоохорони та громадський активіст Андрій Об’єщик. – Думаю, що можливо, то ті самі люди. Можливо, то та сама компанія.
На першу заново розставлену сітку, за словами пана Андрія, ще раніше натрапили спортсмени-байдарочники. Один із них зачепився веслом за сітку, ледь не потонув. Допоки ж інформація про це дійшла до рибоохорони та громадських активістів, минула ніч. А наступного дня вдарив мороз, тож човном підібратись було уже не можливо. Не можливо було і іти, оскільки лід був ще тонким.
– Ми не знали, чи ті сітки браконьєри зняли, – продовжує пан Андрій. – Але схилялись до думки, що таки браконьєри забрали їх звідти. А сьогодні вранці дзвонить з бази одна жінка і повідомляє, що тільки що йшов один рибак, тягнув із собою дві великі риби. Мовляв він побачив під льодом велику білу пляму, роздовбав і дістав рибу.
Після повідомлення на згадуване жінкою місце вирушили рибоохорона та громадські активісти. Там виявили ще близько 20 таких білих таких плям. Почали видобувати лід і за майже п’ять годин роботи дістали сітки і рибу.
На першу заново розставлену сітку, за словами пана Андрія, ще раніше натрапили спортсмени-байдарочники. Один із них зачепився веслом за сітку, ледь не потонув. Допоки ж інформація про це дійшла до рибоохорони та громадських активістів, минула ніч. А наступного дня вдарив мороз, тож човном підібратись було уже не можливо. Не можливо було і іти, оскільки лід був ще тонким.
– Ми не знали, чи ті сітки браконьєри зняли, – продовжує пан Андрій. – Але схилялись до думки, що таки браконьєри забрали їх звідти. А сьогодні вранці дзвонить з бази одна жінка і повідомляє, що тільки що йшов один рибак, тягнув із собою дві великі риби. Мовляв він побачив під льодом велику білу пляму, роздовбав і дістав рибу.
Після повідомлення на згадуване жінкою місце вирушили рибоохорона та громадські активісти. Там виявили ще близько 20 таких білих таких плям. Почали видобувати лід і за майже п’ять годин роботи дістали сітки і рибу.
– Витягнули три сітки, довжиною кожна близько 75-100 метрів, – продовжує Андрій Об’єщик. – Декілька рибин там було живих, то ми їх відразу випустили. Сподіваємось, що виживуть. А ті, які вже були без очей, білі, повитягували. У загальному таких мертвих величезних рибин було 18, було ще декілька судаків, лящі, плотва.
Така риба, за словами пана Об’єщика, не належить до аборигенного виду, вона не нереститься, не відновлюється. Ті ж товстолоби, на які натрапляють на ставі, були заселені у минули роки. Чимало з них до сьогодні уже досягли гігантських розмірів.
– До слова, ми чули розмови браконьєрів, що білецькі браконьєри ловили на Тернопільському ставі і 50-кілограмові товстолоби, – додає чоловік. – І ми віримо, бо коли відбувався у нас чемпіонат по спортивному вилову, були представники по хижій рибі. І на одному із катерів стояли такі дорогі ехолоти, які могли показати, що ж у нас водиться у воді. Вони показали – є риби вагою і близько 70 кілограмів.
Зловити таку рибу влітку дуже важко. Однак, каже пан Об’єщик, взимку риба слабшає і може пійматись навіть у найгіршу сітку. Цим браконьєри і користуються.
– Ми просто шоковані тим, що у нас робиться, – продовжує пан Об’єщик. – Шоковані і ставленням самих браконьєрів, і поведінкою влади. Адже у нас була розмова з мером міста, говорили, що робити з озером, як його охороняти, як відтворювати. Він каже – треба засиляти рибу. Задавалось питання – крім того, що її туди кидати, її ж треба комусь охороняти. Бо те, що ми робимо, того мало. Нас кілька чоловік, а за нами вся область, а не тільки один Тернопільський став. Треба освітлювати, чи якісь камери встановлювати. Адже ми уже не перший раз натрапляємо на сітки на ставі.
Так, за словами Андрія Об’єщика, на сітки вони неодноразово натрапляли і поблизу станції рятівників, і поблизу території водоканалу.
– Якби нам хоча б один тепловізор на область, щоби можна було стати на березі і подивитись, – додає він. – А то вночі ми нічого зробити не можемо – поки допливемо на човні, браконьєри можуть уже втекти. Тож боремось так, як можемо. Якщо спіймаємо когось, то ще й фільмуємо і даємо інформацію в пресу. Бо штрафів вони не бояться, а от сорому – так.
Минули рази, за словами пана Об’єщика, коли натрапляли на браконьєрські сітки із мертвою рибою, то відправляли її на утилізаційний завод. Цього ж разу громадські активісти думають вчинити інакше. Про це – згодом.
20 хвилин
– До слова, ми чули розмови браконьєрів, що білецькі браконьєри ловили на Тернопільському ставі і 50-кілограмові товстолоби, – додає чоловік. – І ми віримо, бо коли відбувався у нас чемпіонат по спортивному вилову, були представники по хижій рибі. І на одному із катерів стояли такі дорогі ехолоти, які могли показати, що ж у нас водиться у воді. Вони показали – є риби вагою і близько 70 кілограмів.
Зловити таку рибу влітку дуже важко. Однак, каже пан Об’єщик, взимку риба слабшає і може пійматись навіть у найгіршу сітку. Цим браконьєри і користуються.
– Ми просто шоковані тим, що у нас робиться, – продовжує пан Об’єщик. – Шоковані і ставленням самих браконьєрів, і поведінкою влади. Адже у нас була розмова з мером міста, говорили, що робити з озером, як його охороняти, як відтворювати. Він каже – треба засиляти рибу. Задавалось питання – крім того, що її туди кидати, її ж треба комусь охороняти. Бо те, що ми робимо, того мало. Нас кілька чоловік, а за нами вся область, а не тільки один Тернопільський став. Треба освітлювати, чи якісь камери встановлювати. Адже ми уже не перший раз натрапляємо на сітки на ставі.
Так, за словами Андрія Об’єщика, на сітки вони неодноразово натрапляли і поблизу станції рятівників, і поблизу території водоканалу.
– Якби нам хоча б один тепловізор на область, щоби можна було стати на березі і подивитись, – додає він. – А то вночі ми нічого зробити не можемо – поки допливемо на човні, браконьєри можуть уже втекти. Тож боремось так, як можемо. Якщо спіймаємо когось, то ще й фільмуємо і даємо інформацію в пресу. Бо штрафів вони не бояться, а от сорому – так.
Минули рази, за словами пана Об’єщика, коли натрапляли на браконьєрські сітки із мертвою рибою, то відправляли її на утилізаційний завод. Цього ж разу громадські активісти думають вчинити інакше. Про це – згодом.
20 хвилин
