Здавалося би, ну що може бути такого у сучасному селі, що викликало би бажання повернутись туди? Але Залісся – зовсім невеличке село, сховане обабіч дороги – змушує рекомендувати його всім, так ще й із позначкою «must–seе».
Найбільш визначне місце Залісся – це геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення – гіпсова печера Млинки. Відвідати її вартуватиме недорого – 90 грн сама екскурсія, ще 25 доведеться викласти за спорядження (костюми, ліхтарики), але можете приїхати зі своїм.
За 34 роки існування спалеоклубу «Кристал», який опікується печерою, вдалось майже втричі збільшити загальну довжину печери – із 17 км до 52.
Голова спалеоклубу Володимир Снігур розповів, що у 90-ті роки зацікавленість печерами була значно вища – екскурсійних груп було стабільно багато, а їх географія – вражала. Більшість – із колишніх країн СРСР, але траплялись і такі, що десятки тисяч кілометрів проїжджали заради Млинків. Тішить, що досі туристи з’їжджаються зі всієї країни, значна лепта – із Києва. Були навіть гості з ОАЕ.
Ще однією особливістю залісянських печер є незмінна протягом року температура повітря – 9,5°С, тож перебування у них доволі комфортне за будь-якої пори року. До слова, перебування у печері корисне для здоров’я, бо іонізоване повітря, котре містить у собі радон, не лише нормалізує загальний тонус організму, але і підвищить працездатність, покращить еластичність шкіри, відновить капілярний кровообіг тощо. Особливо помічне таке середовище для астматиків.
Увійшовши в печеру, потрапляєш в цілковиту темряву, навіть ліхтарик не рятує. «Очам потрібно хвилин 10-15, аби акліматизуватись», – відразу заспокоює п. Володимир. І розповідає – є усталені норми, згідно з якими одна туристична група повинна налічувати не більше 10 осіб. Тоді їх і проконтролювати можна, і допомогти. Більшість ходів у самі надра печери ззовні більше схожі на тупики, що спершу трішечки вводить в ступор.
Втім Володимир запевнив, що все абсолютно безпечно та максимально цікаво. Печера Млинки – це точно той випадок, коли краще один раз побачити та відчути, аніж сотню раз прочитати.
Обговорення