На адресу редакції прийшов лист від жителя села Медина Підволочиського району Богдана Сокола. Пан Богдан звертається до президента Порошенка з приводу наболілого питання – виділення землі учасникові АТО. Каже, що відбулася сесія сільради, але воїнові АТО – його синові – землі не виділили. Зрештою, аби не бути голослівними, давайте просто зацитуємо листа.
Пане Президенте!
Сьогодні, 6 лютого 2015 року, на сесії Воробіївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області розглядалася заява воїна АТО, жителя с.Медин Ростислава Богдановича Сокола про надання йому земельної ділянки площею 0,14 га поблизу домогосподарства його батьків, яка нікому не належить і впродовж тривалого часу – більше 7 років – не оброблялася, заросла самосійними кущами та деревами.
Після довгого обговорення цього питання з’ясувалося, що на цю земельну ділянку є ще один заявник, але не учасник АТО. Голова села по завершенню обговорення поставив на голосування питання «хто за те, щоб надати земельну ділянку воїну АТО Соколу Р.Б.» Ні одна рука не піднялася. Ніхто не хотів надати цієї земельної ділянки воїну, який більше півроку на Сході, тепер поблизу Дебальцево, в окопах захищає Україну, її людей, сільського голову, секретаря та депутатів, які проголосували проти нього.
Післямова.
Коли Воробіївська сільська рада в особі голови, секретаря на початках антитерористичної операції запрошувала до військкомату молодих осіб призовного віку із наших сіл, лише мій син добровільно прибув до Підволочиського військкомату і був призваний до захисту держави. Всі решта або не запрошувались, або уникли якимось чином цього призову.
Про рішення сесії сільської ради цього ж числа, я, батько воїна, Богдан Сокіл, повідомив воєнного комісара Підволочиського військкомату та голову районної ради. Чесно кажучи,вони були прикро здивованими і обіцяли допомогти.
Запитання: За кого воює боєць? Чи потрібно воювати за такого голову села, секретаря чи депутатів, які цинічно проголосували проти нього? Як тепер бути воїну, нам – батькам?
А далі образа стискає горло. Мій син воює, а вони (голова, його діти, внуки, секретар, її чоловік, діти, депутати, їхні чоловіки) кожен сидить сито, користується землею, яку невідомо в який спосіб приватизували. І чи буде їм покарання?
Я пропоную, пане Президенте, щоб Ви дали вказівку і всіх їх вирівняли із моїм становищем, призвавши до лав армії воювати в АТО.
