Колеги з УП розмістили у себе абсолютно ідіотський заголовок.
Я б хотів нагадати Sevgil Hayretdın Qızı Musaieva, що існують журналістські стандарти: достовірність інформації, точність, повнота фактів, неупередженість, етичність та баланс. Деякі експерти також пропонують уникати мови ворожнечі та клікбейту.
Що з цього не порушено у заголовку «Ющенко – невдаха»?
Тобто «вдахами» були Кучма і Янукович?
На сьогоднішній момент Ющенко – це найбільш успішний поезидент України.
Невдахами є більшість українців, які проголосували у 2010 році за Януковича, а у 2019 році – за Зеленського.
У 2010 році 12,5 мільйонів виборців у нашій країні проголосували за Януковича. Він їм пообіцяв “подолати Помаранчеву Руїну”.
Зараз вже ніхто з тих виборців не хоче пам’ятати, що замість “покращення життя вже сьогодні” вони отримали злидні і війну. Насамперед – в регіонах, які найбільше проклинали президента Ющенка і найбільше підтримували Януковича.
Мене це дратувало і тоді в сьогодні.
Можна було скільки завгодно кпинити над ним, але що ми маємо у сухому залишку.
За перші два роки президентської каденції Ющенка доходи громадян виросли у два рази за їх власним твердженням – з 44 у 2004 до 100 у 2006 (данні Інститута Соціології НАНУ). ВВП України за перші 4 роки каденцї Ющенка виріс майже в три рази.
Рекордні прямі іноземні інвестиції. Більших не було ані до, ані після.
Протягом першого терміну Кучми в Україну прийшло 2 млрд 810 млн інвестицій, протягом другого – 23 млрд 978 млн.
За Ющенка – 39 млрд 32 млн.
За Януковича – 26 млрд 602 млн.
За Порошенка – 14 млрд 839 млн.
За Зеленського – 15 млрд 986 млн.
Тобто за часів Ющенка у економіку України прийшлв той обсяг інвестицій, який був за трьох президентських каденцій разом – першу каденцію Кучми, Порошенка та Зеленського.
Перші два роки Януковича – це зростання доходів громадян лише на третину, а не в рази як було за Ющенка. Але результатом правління Януковича стало те, що ми в наших доходах відкотилися далеко назад.
Порошенко стартував у ситуації війни, анексії частини наших земель та дуже несприятливої кон’юктури світових ринків. Тому про динаміку доходів “як за Ющенка” навіть мріяти неможна було.
Про “Кінець епохи бідносі” можна я цього разу промовчу?
Тобто в економічній складовій Ющенко – є найбільш успішним президентом з усіх п’яти з половиною.
Зростало усе: макроекономічні показники, доходи громадян, соцальні виплати, золотовалютні резерви.
Геополітика.
Він вас попереджав у 2008 році, що наступними після Грузії будемо ми, що Росія – ворог? Хто там хихотів в унісон Путіну? Що йому тоді більшість казала? Хто був правий? Більшість, чи він? На жаль, 2014 рік показав, що більшість не мала рації. Росія – ворог.
НАТО. Він казав, що наш вектор – у цьому напрямку. Нагадати, який спротив це мало у суспільстві? У 2006 році – майже 65% українців казали, що нам НАТО нє нада. Круто, що Путін вправив мозок більшості. Але Ющенко їм це казав раніше. Чути ж не хотіли!
Єдина помісна церква. Він почав робити ті кроки, які ніхто до нього не робив. Згадайте, якй спротив був і ззовні, і в українському суспільстві! Чи й це вже забули?
Національна пам’ять. Він є засновником Українського інституту національної пам’яті. Відкриття правди про тоталітарне минуле, визнання Голодомору – геноцидом заклали фундамент новітньої ідентичності. В результаті у РФ Сталін – найбільш популярний діяч минулого, а в нас – найбільш проклинаємий. Між нами і ними – прірва. І це було закладено його політикою.
Культура. “Думай по-українськи!” Пам’ятаєте як глузували над цим гаслом? То хто був правий? Ті, хто глузували? Чи президент Ющенко?
Мистецький Арсенал, Музей Голодомору, Музей у Батурині, Музей у Чигирині, Музей Української революції, Музей Грушевського. А тепер назвіть мені прізвище президента України, який заснував більше музеїв, ніж Ющенко?
Усі з якоюсь легкістю забули, що він як голова Нацбанку був одним з батьків макроекономічної стабілізації у 1990-ті. У 1993 році інфляція була 10 256%. У 1996 році – 10%.
Усі з якоюсь легкістю забули, що дії його уряду дозволили розрахувалися по багатолітнім боргам по пенсіям, не стало бартерних розрахунків і віялових відключень електрики, врожай хліба виріс майже у два рази за один лише рік. Тоді це виглядало як політ у космос.
З перспективи сьогоднішнього дня – це державний діяч, який створив не тільки візіонерську рамку, а й ціннісний та інституційний фундамент, які дозволили нам вистояти у 2013-2014 та після 2022 року.
Клікбейт – зло! Колеги, вам має бути соромно.
