Андрій Поліщук освідчився свої дівчині Дарині Расевич у її День народження. Для неї приготував політ на повітряній кулі та 101 троянду. Як зізнається Дарина, емоції настільки переповнювали, що навіть забула про День свого народження – розповідає Доба.
Історія знайомства
Історія нашого кохання розпочалася ще у далекому 2012 році. Було все ось так: кінець серпня, здається 29 число, я разом зі своє подружкою домовилися про зустріч, але не знала, що до неї приїхав її родич. І вона прийде разом з ним, а то як виявляється і був мій майбутній наречений.
Зустрівшись я побачила красивого, щирого, дуже веселого і приємного хлопця.
Сказати, що він мені сподобався, то це нічого не сказати, мабуть, я закохалася відразу, хоча цього нікому не показувала, бо думала, що моя закоханість є невзаємна. Тоді він навіть не запитав як мене звати.
Ми довго розмовляли з моєю подружкою, насолоджувалися останніми літніми днями. І вже при розмові я дізналася, що його звати Андрій.
На наступний день до мене зателефонувала коліжанка і я вже знала, як сильно я йому сподобалася, що скоро він до мене подзвонить. Подзвонив Андрій того самого дня і ми почали спілкуватися.
Ну пропозиція стати його дівчиною була не настільки красивою, як пропозиція вийти за нього заміж.
Після нашої зустрічі, 1 вересня, на телефон мені прийшло повідомлення: «Дашуль, ти мені дуже сильно подобаєшся, давай будемо зустрічатися», — відповіді йому не довелось надто довго чекати, тому що вже на наступний день я погодилася.
Довгий час я думала, а чи справді він мене кохає, можливо я взагалі йому непотрібна, але своїми вчинками та поведінкою я зрозуміла, що кохає, дуже сильно.
Ми могли довгими годинами гуляти, неважливо, чи то зима чи літо. Довгими годинами розмовляти по телефону, нам було цікаво дізнаватися один про одного щось нове.
Наші студентські роки пройшли разом, його екзамен — це мій екзамен, а мій екзамен — це його. І так було постійно.
Разом вже майже 6 років, і жодного разу не було сумніву, що це дійсно моя людина.
День освідчення
Насправді, я навіть і не здогадувалася про такий сюрприз. 21 червня в мене День народження, домовившись з нашими спільними друзями про зустріч о 12 годині ночі, щоб відсвяткувати. Ми зустрілись, випили шампанського, розмовляли. І о 5 годині ранку мені Андрій сказав, що зараз ми будемо літати на повітряній кулі.
Моє щастя не мало меж. Я так давно хотіла політати на повітряній кулі й моя мрія здійснилася. Тільки я незрозуміла, як Андрій має літати, якщо висоти він боїться. Насправді й мені страшно було, але я цього не показувала. В корзині, якій ми літали в кутку був схований букет з 101 троянди.
З нами також полетів наш фотограф і пілот. Піднімаючись, ми насолоджувалися краєвидом нашого міста, розмовляли. І коли ми піднялися на 1 км вгору, ставши на коліно, він попросив, щоб я вийшла за нього заміж.
Не пам’ятаю, чи я сказала так, але я пам’ятаю, що каблучку він одягнув відразу.
В той момент мені хотілося стрибати від щастя, але висота нашого польоту мені не дозволяла.
Ну після цього ми ще святкували днів 5 і в той день я взагалі забула, що в мене День народження.
Весілля плануємо відсвяткувати 16 липня 2019 року.
