Після появи у ЗМІ, що належать УПЦ МП, матеріалів під провокаційними заголовками про те, що митрополит Вінницький і Барський Симеон «нібито хоче відновитись на посаді в УПЦ» і з цією метою звернувся до суду, прес-служба Вінницької єпархії Православної Церкви України публікує роз’яснення щодо звернення до суду від самого митрополита Симеона.
– Однозначно про повернення до УПЦ МП не йдеться! Після рішення Синоду Вселенського Патріархату від 11 жовтня, Синод УПЦ втратив свою легітимність, а тому його подальші рішення не мають канонічної сили.
Чому я пішов до суду? Тому що Указ, підписаний митрополитом Онуфрієм, можна трактувати як покарання за ухилення від моїх обов’язків. Крім цього, поставлені під сумнів мої людські якості, такі як порядність і честь. Я – не розкольник і не дозволю себе так іменувати! Моя позовна заява – це крок захисту людської гідності та честі. Люди і держави можуть сваритися і псувати стосунки, а потім знову сходитися і робити щось спільне. Честь – інше. Відновити її майже неможливо.
Я свідомий свого вчинку. Суд – державний інститут та грецькою – «крисис» – інституція, що викриває дійсність, тлумачить та висвітлює правду. Я звернувся до нього, як Володимир Іванович Шостацький – керівник зареєстрованої юридичної особи – управління Вінницької єпархії. Як митрополит Симеон, я підготував звернення й до церковних органів, що мають компетенцію розглядати такі питання. І зрештою, я буду стояти перед Божим судом, який не звільнює з посад, а встановлює показує все, як воно є! «Поміч моя від Бога, Який спасає праведних серцем» – говорив пророк Давид, який багато зазнав від дальніх й від ближніх. Для мене ці слова сьогодні актуальні, як ніколи раніше.
Сьогодні в Україні триває гібридна війна на передовій, духовному та інформаційному фронті. Прошу довіряти прямій мові з моїх вуст та Інформації, що розповсюджується офіційною прес-службою єпархії. Я, як і раніше, відкритий для спілкування у храмі, у єпархіальному управлінні, на різних заходах, у яких беру участь.
Користуючись нагодою, я ще раз хочу наголосити, що шлях до автокефалії Православної Церкви України незворотній. Вже близький Томос про незалежність нашої Церкви у канонічних та організаційних питаннях. Проте, це не подобається багатьом силам, як всередині України, так і за її межами. Ми, православні українці, маємо об’єднатися і дивитися вперед. Згадаймо слова нашого Спасителя: «Жоден, хто поклав руку свою на рало і озирається назад, не придатний для Царства Божого». Зараз як ніколи ми маємо об’єднатися навколо Христа і Його Церкви та зрозуміти, що автокефалія – це справжній шанс подолати духовне розділення, яке існує в нас вже майже три десятиліття. А якщо говорити не лише про церковне, а й про суспільне і державне значення тих подій, що зараз відбуваються, то отримання Томосу про автокефалію Православної Церкви України – це ще й показник духовної зрілості і дорослості українського народу та Української Держави.
Прес-служба Вінницької єпархії ПЦУ
Обговорення