Ідея миротворців ООН на окупованому Донбасі отримала потужну міжнародну підтримку. Про це свідчать результати розмов Президента України Петра Порошенка із західними лідерами, і на цьому наголошували учасники 54-ї Мюнхенської конференції з безпеки, що відбулася у Німеччині 16-18 лютого. Детальний огляд «українського питання» в Мюнхені підготував Центр громадського моніторингу та контролю.
Світова гібридна війна
На цьогорічній конференції у Мюнхені вперше про українсько-російський конфлікт
заговорили не як про приватну справу України, з якою вона повинна впоратися
самотужки, а як про складову глобальної загрози. Учасники конференції згадували Росію лише як агресора і країну, що намагається підірвати усталені норми безпеки і демократичні цінності. Йдеться передусім про бойові дії в Україні та Сирії, втручання у вибори США, численні кібератаки і нарощування ядерного потенціалу.
«Головний результат конференції полягає у тому, що всі розуміють: не можна дозволити Росії грати за її правилами», – прокоментував захід у Мюнхені міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Зокрема, голова конференції Вольфганг Ішингер звернув увагу на зростання напруги між США та Північною Кореєю, а також НАТО і Росією. А Герберт Макмастер, радник президента США з питань національної безпеки, закликав західні країни збільшити витрати на оборону і посилити тиск на Іран, Сирію, Північну Корею та країни, які їх фінансово підтримують. Остання ремарка, зауважують експерти, була каменем саме у бік РФ.
Водночас Президент України Петро Порошенко у своєму виступі наголосив, що Росія наразі веде світову гібридну війну: не лише проти нашої держави, а й проти Європи та США. Це проявляється насамперед у дедалі більшій популярності маргінальних ультраправих та ультралівих партій у світі, засиллі пропаганди і фейкових новин у ЗМІ, активній діяльності ботів у соцмережах та в багатьох інших процесах, які непомітно дестабілізують світовий порядок.
Блакитні шоломи на Донбасі
Мюнхенська конференція показала, що міжнародні партнери підтримують ідею розміщення миротворчої місії під егідою ООН на окупованому Донбасі. Цю тему Президент України докладно обговорив із Генсеком ООН, представниками США та країн Європи. Зокрема, про готовність надати свій контингент заявили Швеція та Фінляндія. Можливий варіант миротворчої місії озвучив на конференції екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, який також є позаштатним радником Петра Порошенка. План не передбачає участі російських чи натівських солдатів. За даними ЗМІ, миротворча концепція Расмуссена полягає у розміщенні близько 20 тисяч солдатів, зокрема 4-5 тисяч поліцейських на українсько-російському кордоні.
За словами глави держави, Україна відкрита до діалогу і пошуку компромісів щодо переліку країн, які можуть брати участь у миротворчій операції. Однак принциповим є невтручання сусідніх країн, особливо Росії. «Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування. Миротворці мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території. Ми можемо говорити, що обов’язковим компонентом має бути присутність миротворців на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону для того, щоб зупинити інфільтрацію російських військ і російських боєприпасів, пального і військової техніки на територію України», – наголосив Петро Порошенко і додав, що Україна готова якнайшвидше перейти до обговорення суті місії.
Власне, питання миротворців мало бути ключовим на зустрічі «нормандської четвірки» у Мюнхені. Але «нормандський формат» не відбувся, оскільки німецька делегація спізнилася. Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков вважає, що на заваді стали нагальніші внутрішньополітичні питання Німеччини – формування коаліції для обрання нового уряду. Водночас двостороння зустріч голів українського та російського МЗС у Мюнхені ні до чого не привела. Тож наразі все залежить від того, чи буде політична воля Кремля до співпраці. «Все залежить від того, чи погодиться Росія забрати свої війська з Донбасу і дозволити силам ООН взяти під свій контроль безпекову ситуацію», – переконаний Курт Волкер, Спеціальний представник США з питань України.
Шлях до НАТО
У Мюнхені, окрім американських та європейських політиків, Президент зустрівся із Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, з яким обговорив перспективи глибшої взаємодії між Україною та НАТО. «Ми проговорили, і я отримав повну підтримку законопроекту про національну безпеку, законопроекту по реформам, який є у складі нашого плану щодо НАТО», – розповів глава держави.
Самі представники Альянсу ще раз нагадали, що двері НАТО для України відкриті. І загалом міністри оборони західних країн висловилися позитивно щодо перспективи
приєднання України до НАТО. Американський сенатор Ліндсі Ґрем наголосив, що Україна не повинна озиратися на думку Кремля у своїх рішеннях. Водночас, на
переконання міністра оборони Естонії Юрі Луйка, Україна має всі шанси стати членом
НАТО.
«Я не можу передбачити час. Але я завжди кажу своїм українським і грузинським колегам: будьте терплячі, працюйте, будьте готові, і, якщо з’явиться можливість, – ви повинні її використовувати», – зазначив Луйк.
На думку Миколи Бєлєскова, ключове завдання української делегації у Мюнхені було виконано. Це – ствердження своєї чіткої позиції щодо миротворців на Донбасі, яку
підтримують більшість партнерів, та щодо незмінності курсу в ЄС та НАТО через
проведення відповідних реформ.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
