У Тернопiльськiй єпархії ПЦУ відбулася зустріч із доктором фiлософських наук, професором, релiгієзнавцем Олександром Саганом. Учений, який тривалий час дослiджує державно-церковнi відносини, наголосив, що проблема Московського патрiархату в Українi виходить далеко за межi релiгійної площини й стосується безпеки держави, пише Te News.

Структура православ’я в Україні
За даними, озвученими релiгієзнавцем, станом на початок 2025 року в Українi нараховується близько 8,300 громад Православної церкви України, однак за iнформацією самої ПЦУ, їх може бути понад 9,000. Близько 700 парафiй перебувають у процесi переходу з Московського патрiархату.
Водночас, за офiційними даними, УПЦ (МП) має близько 9,700 громад, проте, за словами Сагана, реальна кількiсть значно менша — до 7 тисяч, з огляду на втрату парафiй у Криму та на окупованих територiях.
Небезпека “незалежних” громад
Окрему увагу професор придiлив явищу так званих незалежних релігійних громад, якi виходять з Московського патрiархату, але не приєднуються до ПЦУ.
 Станом на кiнець 2024 року офіційно зареєстровано близько 45 таких громад, хоча, за словами експерта, це лише “верхівка айсберга”.
“Часто громади декларують вихід із Московського патрiархату, але юридично лишаються поза будь-якою церковною структурою. Це дозволяє їм формально уникати дiї законодавства й водночас не втрачати майно чи вплив. Така ‘сіра зона’ становить небезпеку, адже може бути використана для манiпуляцій”, — зазначив Саган.
Ситуація на Тернопільщині
На Тернопільщинi, за офiційною статистикою, дiє 606 громад ПЦУ та близько 85 громад УПЦ (МП), з яких 83 мають статус юридичних осiб. За словами професора, в областi активно триває процес переходiв, хоча чимало парафій ще перебувають у стадiї переоформлення документiв.
Про законодавство і контроль над діяльністю МП
Професор Саган нагадав, що ще у 2018 роцi був ухвалений закон про перейменування церков, який мав на меті унеможливити маніпуляцiї з назвами й зобов’язати громади вказувати свою реальну юрисдикцiю. Однак через судовi блокування він не запрацював повною мiрою.
“У 2022 році Конституцiйний суд визнав цей закон конституційним. Якби його вчасно реалiзували, не довелося б ухвалювати новий закон про захист конституційного ладу. Його результат — той самий: позбавлення статусу юридичної особи структур, афiлійованих із російським релігійним центром”, — пояснив він.
Разом з тим, Саган наголосив, що навіть у разі виконання нового закону держава фактично змушена буде толерувати на своїй території структури, які залишаються під впливом Москви.
“Розрив” iз Москвою — фікція
Експерт підтвердив, що зміни до статуту УПЦ (МП), ухвалені у травні 2022 року, не означають реального розриву з Московським патрiархатом.
“Насправдi того дня не було повноцінного собору, а лише духовна нарада. І хоча з тексту статуту прибрали прямі згадки про Москву, залишили посилання на грамоту Московського патрiарха. Це означає, що підпорядкованість збереглася”, — зазначив він.
Довідка. Олександр Саган — керiвник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України, колишнiй радник Президента України з гуманітарних питань, ексголова Державного комiтету у справах національностей i релігій. Він також є членом експертної ради з питань свободи совiсті при Державнiй службі України з етнополiтики та свободи совiсті (ДЕСС).














 
 

 
 

 
  
  
  
  
 
 
 
