Повномасштабна війна змінила безліч аспектів нашого життя – від щоденних звичок до світоглядних орієнтирів. Мовне питання стало одним із ключових маркерів національної стійкості та самоідентифікації. У закладах освіти ці зміни відчутні особливо гостро: саме школа формує мовне середовище, у якому зростає нове покоління українців.
Нові результати дослідження Державної служби якості освіти України засвідчують: попри всі виклики війни, українська мова продовжує посилювати свої позиції в освітньому процесі, у сім’ях та повсякденному спілкуванні дітей. Проте разом із позитивною динамікою помітні й тривожні тенденції, пов’язані з впливом медіапростору та звичками споживання контенту.
Як саме воєнні обставини змінюють мовні практики школярів, батьків і вчителів? Які чинники допомагають утверджувати українську, а які – стримують? І що може зробити школа та суспільство, щоб мова й надалі залишалася міцною опорою держави? Про це ми поспілкувалися з керівницею управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області Наталією Моравською.
Використання української мови в освітньому процесі продовжує зростати та зміцнювати власні позиції. Проте частка російськомовного спілкування учнів під час перерв та у повсякденні залишається проблемою особливо на сході України та у столиці. Саме тому важливо скоординувати спільні зусилля органів управління освітою, керівників закладів освіти, педагогічної спільноти системно працювати над проблемою, щоб не допускати використання російської мови в освітньому процесі, дотримуватися вимог законодавства щодо забезпечення функціонування української мови як державної.
Упродовж 2022–2025 рр. Державною службою якості освіти України спільно з Уповноваженим із захисту державної мови проводиться моніторингове дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти. Об’єктами моніторингу стали мова спілкування в освітньому процесі, на перервах, у повсякденні, мова навчально-методичного забезпечення та онлайн-контенту, яким користуються учасники освітнього процесу.
У межах моніторингу було визначено п’ять макрорегіонів: Захід, Північ, Південь, Схід, Центр. Тернопільська область разом з Рівненською, Волинською, Закарпатською, Івано-Франківською, Львівською, Хмельницькою та Чернівецькою у дослідженні склали західний регіон й опитування тут охопило 42 заклади загальної середньої освіти, 6710 батьків, або осіб, які їх замінюють, 1620 учнів/учениць, 1373 учителі. Тернопільщина була представлена такою кількістю респондентів: 366 батьків, 135 учнів та 95 учителів відповідно. Даний моніторинг дав можливість не лише зафіксувати поточний стан функціонування державної мови в освіті, але й порівняти динаміку змін та особливості у різних регіонах, виявити сталі тенденції, нові виклики та результати впровадження управлінських рішень.
Позитивними тенденціями цьогорічних результатів дослідження є ставлення до української мови, як до рідної, серед учнів, учителів та батьків. Так, у західному регіоні рідною українську мову вважають 96% учнів, 97% батьків та 98% учителів і це найвищі показники в цілому у державі. Учителі стабільно докладають зусиль для посилення мовної самоідентифікації учнів та учениць. 97% опитаних батьків вказали на те, що у школах, де навчаються їхні діти, навчання здійснюється тільки українською мовою; 98% батьків відзначили, що вчителі на уроках та в позаурочний час завжди спілкуються українською мовою; всі опитані батьки наголосили, що навчальні матеріали та домашнє завдання їхнім дітям надаються лише українською мовою.
Водночас, на розвиток мовної політики сильно впливає війна, яка спричинила примусовий переїзд багатьох родин через активні бойові дії до західного регіону з місць постійного проживання: кожен десятий батько/мати з опитаних у Тернопільській області вказали на це, ще 14% опитаних останнім часом змінили мову спілкування та почали більше використовувати українську, що дуже позитивно. Однак, як зазначають 12% респондентів серед батьків західного регіону, поміж переважаючих чинників, які можуть стримувати використання їхньою дитиною української мови, є звичка споживати в інтернеті контент російською мовою. Серед способів виправлення цієї негативної тенденції найефективнішими батьки вважають доцільність створення безкоштовних курсів з вивчення української мови, перегляд фільмів українською, популяризація читання книг українських авторів та перекладів.
На жаль, тривожні тенденції спостерігаються у споживанні україномовного контенту в медіапросторі та інтернеті, які простежуються у результатах дослідження вже другий рік поспіль. Значний відсоток респондентів серед учнів/учениць західного макрорегіону у своїх відповідях підтвердили зменшення такого споживання виключно українською. Так, кожен третій опитаний здобувач освіти вказав, що для нього не має значення мова медіапростору, а кожен п’ятий – що йому комфортніше сприймати інформацію в інтернеті або однаково обома мовами, або взагалі російською! Приблизно та ж кількість (17%) респондентів серед учнів ставляться нейтрально (або вважають неважливим для себе) до дубляжу фільмів українською мовою та до можливості безкоштовно навчатися української мови онлайн. Серед чинників, які стримують використання учнями державної мови самі учні вважають: звичку спілкуватися недержавною мовою (29%), недостатній рівень володіння українською мовою (21%), упереджене ставлення до української мови власного оточення (20%), а то й сприйняття української мови як непривабливої, другорядної (6%).
Попри виклики воєнного часу українська мова демонструє стійку динаміку зміцнення в освітньому середовищі та родинах. Зростає кількість учнів, батьків і вчителів, які визнають українську рідною, а вимушене переміщення та суспільна консолідація підсилюють мовну самоідентифікацію. Водночас медіапростір залишається найбільш вразливою ділянкою, де значна частина дітей продовжує споживати контент недержавною мовою. Тому завданням дорослих, школи та держави є створення потужних, доступних та привабливих україномовних можливостей, що зміцнять щоденну мотивацію молоді користуватися українською мовою в усіх сферах життя.
За результатами дослідження зокрема серед іншого рекомендовано поширення якісного україномовного медіаконтенту – фільмів, серіалів, блогів, відеоуроків, які позитивно сприймаються учнівством, педагогами та батьками. Ключовим чинником у формуванні сталої мотивації учнівства до активного використання державної мови має стати підтримка з боку дорослих, учителів і батьків, взаємодія освітнього середовища, родинного кола та доступних мовних можливостей поза закладом освіти, що створить сприятливі умови для зміцнення мовної впевненості та формування звички щоденного послуговування українською мовою в усіх сферах життя, бо мова – не лише засіб комунікації, а складова національної гідності.
