Сьогодні наша мова піде за село Москалівка яке входило до складу Білозірецької волості Кременецького повіту (тепер Білозірка також село Лановецького р-ну) і майже 200 років знаходилося на російсько-австрійському прикордонні.
Серед історичних відомостей про село знаходимо згадку про те, що у 1570 році Москалівка належала Степану Шумському, в 1582 році згадується як маєток князя-воєводи Троїцького, а у 1583 році вже як власність Івана Косинського. Наприкінці XIX ст. тут нараховувалося 148 домів (будинків), де мешкало приблизно 1020 жителів, була дерев’яна церква, збудована у XVIII столітті (існує досі і тому, звичайно, стане об’єктом нашої уваги), парафіяльна (приходська) школа, яка діяла з 1850 року.
Історичних джерел про виникнення і розвиток села виявлено небагато. Зокрема, є згадка про Москалівку в працях «Историко-статистическом описании Волынской епархии», «Село Москаливка, как имение князя воеводы Троцкого упоминается в акте от 8 сентября 1582 года – в свидетельстве Степана Шараповича и Дмитрия Васильовича, селянина князя воеводы Троцкого о том, что Настасья Котовна не была законною женою Литого москвитянина Петра Вороновецкого».
В 1934 році у Москалівці сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, від будівель попередніх століть залишились небагатослівні згарища. Згодом було створено низку хуторів, сліди яких вже потонули у мороці історії та чагарникових хащах. Після пожежі вціліла лише церква. Вона і зараз височить за селом, розділяючи із прихожанами всі радощі та гіркоту невибагливого життя українських селян (на фото).
Москалівську церкву Святого Великомученика Дмитра Солунського збудували у 1750 році завдяки зусиллям священика о. Григорія Радкевича та прихожан. Про це свідчать документи, що зберігаються в музеї школи.
Обговорення